Єзекіїль 28
1 І було́ мені слово Господнє таке:
Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
2 „Сину лю́дський, скажи кня́зеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що пови́щилось серце твоє й ти сказав: „Я Бог, сиджу́ на Божому престолі в серці морі́в“, а ти тільки люди́на, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим.
„Фиул омулуй, спуне воеводулуй Тирулуй: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ ци с-а ынгымфат инима ши ай зис: ‹Еу сунт Думнезеу ши шед пе скаунул де домние ал луй Думнезеу, ын мижлокул мэрилор›, мэкар кэ ну ешть декыт ом ши ну ешть Думнезеу, мэкар кэ ыць дай ифосе ка ши кынд ай фи Думнезеу.
3 Ось ти мудріший від Даниї́ла, — кожен мудрець не прилу́читься до тебе.
Ятэ кэ ешть май ынцелепт декыт Даниел, ничо тайнэ ну есте аскунсэ де тине;
4 Своєю мудрістю та своїм розумом набув ти собі багатство, і назгрома́див золота та срібла в скарбни́цях своїх.
прин ынцелепчуня ши причеперя та ць-ай фэкут авере ши ць-ай грэмэдит аур ши арӂинт ын вистиерииле тале;
5 Великою своєю мудрістю та торгівлею своєю помно́жив ти багатство своє, і пови́щилось твоє серце багатством своїм!
прин маря та ынцелепчуне ши прин негоцул тэу ць-ай мэрит богэцииле ши, прин богэцииле тале, инима ци с-а ынгымфат фоарте мулт.»
6 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим,
Де ачея, аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ ыць дай ифосе ка ши кынд ай фи Думнезеу,
7 тому ось Я спрова́джу на тебе чужих, насильників поміж наро́дами, і вони повитяга́ють мечі свої на красу́ твоєї мудрости, і знева́жать красу́ твою.
ятэ кэ вой адуче ымпотрива та ниште стрэинь, пе челе май асупритоаре динтре попоаре, каре вор скоате сабия ымпотрива ынцелепчуний тале стрэлучитоаре ши-ць вор пынгэри фрумусеця.
8 Вони скинуть тебе в могилу, і помреш ти смертю пробитого в серці морів.
Те вор арунка ын гроапэ ши вей мури ка чей че кад стрэпуншь де ловитурь ын мижлокул мэрилор.
9 Чи справді ти скажеш: „Я бог!“перед уби́вником своїм, а ти ж тільки люди́на, а не Бог, у руці тих, що зневажа́ють тебе?
Вей май зиче ту атунч ын фаца учигашулуй тэу: ‹Сунт Думнезеу›, мэкар кэ ешть ом, ши ну Думнезеу, суб мына челуй че те ва учиде?
10 Ти помреш смертю необрі́занців, від руки чужих, бо Я це сказав, говорить Господь Бог!“
Вей мури де моартя челор нетэяць ымпрежур, де мына стрэинилор! Кэч Еу ам ворбит», зиче Домнул Думнезеу.’”
11 І було мені слово Господнє таке:
Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
12 „Сину лю́дський, здійми жало́бну пісню на ти́рського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать доскона́лости, повен мудрости, і корона краси́.
„Фиул омулуй, фэ ун кынтек де жале асупра ымпэратулуй Тирулуй ши спуне-й: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ажунсесешь ла чя май ыналтэ десэвыршире, ерай плин де ынцелепчуне ши десэвыршит ын фрумусеце.
13 Ти пробува́в ув Еде́ні, садку́ Божому: усякий дорогий камінь — на одежі твоїй: карнео́ль, топа́з і я́спіс, хризолі́т, сога́м, і о́нікс, сапфі́р, рубі́н і смара́гд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопі́лок твоїх були́ в тебе ще дня, коли був ти ство́рений, були вони нагото́влені.
Стэтяй ын Еден, грэдина луй Думнезеу, ши ерай акоперит ку тот фелул де петре скумпе: ку сардоникс, ку топаз, ку диамант, ку крисолит, ку оникс, ку яспис, ку сафир, ку рубин, ку смаралд ши ку аур; тимпанеле ши флаутеле ерау ын служба та, прегэтите пентру зиуа кынд ай фост фэкут.
14 Ти пома́заний Херувим хорони́тель, і Я дав тебе на святу го́ру Божу, ти ходив посеред огни́стого камі́ння.
Ерай ун херувим окротитор, ку арипиле ынтинсе; те пусесем пе мунтеле чел сфынт ал луй Думнезеу ши умблай прин мижлокул петрелор скынтеетоаре.
15 Ти був бездога́нний у своїх дорогах від дня твого ство́рення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість.
Ай фост фэрэ приханэ ын кэиле тале, дин зиуа кынд ай фост фэкут пынэ ын зиуа кынд с-а гэсит нелеӂюиря ын тине.
16 Через велику торгі́влю твою твоє нутро́ перепо́внилось наси́ллям, і ти прогрішив. Тому́ Я знева́жив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хорони́телю Херуви́ме, з сере́дини огни́стого камі́ння.
Прин мэримя негоцулуй тэу те-ай умплут де силничие ши ай пэкэтуит; де ачея те-ам арункат де пе мунтеле луй Думнезеу ши те нимическ, херувим окротитор, дин мижлокул петрелор скынтеетоаре.
17 Стало високим твоє серце через красу́ твою, ти занапасти́в свою мудрість через свою красу́. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе.
Ци с-а ынгымфат инима дин причина фрумусеций тале, ць-ай стрикат ынцелепчуня ку стрэлучиря та. Де ачея, те арунк ла пэмынт, те дау привелиште ымпэрацилор.
18 Многото́ю провин своїх, через кривду торгі́влі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї сере́дини, і він поже́р тебе, і Я зробив тебе по́пелом на землі на оча́х усіх, хто бачить тебе.
Прин мулцимя нелеӂюирилор тале, прин недрептатя негоцулуй тэу, ць-ай спуркат локашуриле сфинте, де ачея скот дин мижлокул тэу ун фок каре те мистуе ши те префак ын ченушэ пе пэмынт, ынаинтя тутурор челор че те привеск.
19 Усі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти по́страхом станеш, і не буде тебе аж навіки!“
Тоць чей че те куноск ынтре попоаре рэмын уймиць дин причина та; ешть нимичит ши ну вей май фи ничодатэ!»’”
20 І було мені слово Господнє таке:
Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
21 „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до Сидо́ну, і пророку́й на нього,
„Фиул омулуй, ынтоарче-ць фаца спре Сидон ши пророчеште ымпотрива луй!
22 та й скажеш: так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Сидо́не, і буду шано́ваний серед тебе, і пізнають, що Я — Господь, коли робитиму на нього при́суди, і коли покажу́ Свою святість серед нього.
Спуне: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ятэ кэ ам неказ пе тине, Сидонуле, ши вой фи прослэвит ын мижлокул тэу, ка сэ се штие кэ Еу сунт Домнул кынд Ымь вой ымплини жудекэциле ымпотрива луй ши кынд Ымь вой арэта сфинцения ын мижлокул луй.
23 І пошлю на нього морови́цю та кров на його вулиці, і впаде́ серед нього пробитий, що при́йде на нього знавко́ла, і пізнають, що Я — Госпо́дь.
Вой тримите чума ын ел, вой фаче сэ кургэ сынӂеле пе улицеле луй; вор кэдя морций ын мижлокул луй, учишь де сабия каре ва вени дин тоате пэрциле сэ-й ловяскэ, ши вор шти астфел кэ Еу сунт Домнул.
24 І не буде вже для Ізраїлевого дому колю́чої терни́ни та будя́ччя, що прино́сить біль зо всіх їхніх око́лиць, що пого́рджують ними, і пізнають вони, що Я — Господь Бог.
Атунч, ел ну ва май фи пентру каса луй Исраел ун спин каре ынцяпэ, ун мэрэчине адукэтор де дурерь принтре тоць чей че-л ынконжоарэ ши-л диспрецуеск. Ши вор шти астфел кэ Еу сунт Домнул Думнезеу.»’
25 Так говорить Господь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із наро́дів, між якими вони розпоро́шені, то Я покажу́ на ньому Свою святість на оча́х наро́дів, і вони осядуть на землі своїй, яку Я дав Своєму рабові Якову.
Аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‘Кынд вой стрынӂе ярэшь каса луй Исраел дин мижлокул попоарелор ла каре есте рисипитэ, Ымь вой арэта ын еа сфинцения ынаинтя нямурилор ши вор локуи ын цара лор пе каре ам дат-о робулуй меу Иаков.
26 І осядуть вони на ній безпе́чно, і будува́тимуть доми́ та садитимуть виноградники, і будуть сидіти безпечно, коли Я чинитиму при́суди на всіх тих, що пого́рджують ними з їхнього довкі́лля. І пізнають вони, що Я — Господь, їхній Бог!“
Вор локуи лиништиць ын еа, вор зиди касе ши вор сэди вий; да, вор локуи лиништиць ын еа кынд Ымь вой ымплини жудекэциле ымпотрива тутурор челор че-й ынконжоарэ ши-й диспрецуеск. Ши вор шти кэ Еу сунт Домнул Думнезеул лор.’”
