2 царів 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

Eliseus had in een gesprek met de vrouw, wier zoon hij ten leven had opgewekt, gezegd: Vertrek, en ga met uw gezin voor enige tijd ergens in het buitenland wonen; want Jahweh dreigt met hongersnood. Die is er trouwens reeds, en zal zeven jaar duren.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

En de vrouw was vertrokken en had gedaan, wat de godsman gezegd had; zij was heengegaan met haar gezin, en had zeven jaar in het land der Filistijnen vertoefd.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

Na verloop van zeven jaar was de vrouw uit het land der Filistijnen teruggekeerd, en nu ging zij naar den koning, om zijn hulp in te roepen voor haar huis en haar land.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

De koning was toen in gesprek met Gechazi, den dienaar van Eliseus. Hij zeide: Vertel me toch al de wonderen, die Eliseus gedaan heeft.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

En juist was hij den koning aan het vertellen, hoe Eliseüs een dode had opgewekt, toen de vrouw, wier zoon hij het leven had weergegeven, bij den koning kwam smeken om haar huis en haar land. Gechazi zeide: Mijn heer en koning, daar hebt gij de vrouw met haar zoon, dien Eliseus heeft opgewekt.

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

Nu ondervroeg de koning de vrouw, en zij vertelde hem alles. Toen gaf de koning haar een kamerling mee met de opdracht: Zorg er voor, dat zij heel haar eigendom terugkrijgt, met heel de opbrengst van de akker sinds het ogenblik, waarop zij het land verliet, tot heden toe.

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

Eliseus kwam eens te Damascus, ter, wijl koning Ben-Hadad van Aram ziek lag. Toen men den koning berichtte, dat de godsman in de stad was aangekomen,

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

zeide hij tot Chazaël: Neem geschenken mee en ga naar den godsman, om door zijn bemiddeling Jahweh te raadplegen, en Hem te vragen, of ik van deze ziekte genezen zal.

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

Chazaël ging er dus heen, en nam als geschenk veertig kameellasten met allerlei kostbaarheden van Damascus mee. Bij den godsman aangekomen, maakte hij zijn opwachting, en zeide: Uw zoon Ben-Hadad, de koning van Aram, zendt mij tot u, om u te vragen, of hij van zijn ziekte genezen zal.

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

Eliseus antwoordde: Ga hem maar zeggen, dat hij zal genezen; doch Jahweh heeft mij geopenbaard, dat hij zeker zal sterven.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

Maar nu verstarde het gelaat van den godsman; hij werd hevig ontsteld, en begon ten slotte te wenen.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

Chazaël vroeg hem: Heer, waarom weent gij? Hij antwoordde: Omdat ik weet, hoeveel kwaad gij de Israëlieten zult aandoen; hun vestingen zult gij in brand steken, hun jonge mannen met het zwaard doden, hun kleine kinderen verpletteren en hun zwangere vrouwen openrijten.

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

Chazaël zeide: Maar hoe kan uw dienaar, een dode hond, zo iets geweldigs verrichten? Eliseus antwoordde: Jahweh heeft mij u als koning van Aram doen zien.

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

Zo ging hij van Eliseus heen. Toen hij bij zijn heer was aangekomen, vroeg deze hem: Wat heeft Eliseus u gezegd? Hij antwoordde: Hij heeft mij gezegd, dat gij genezen zult.

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

Maar de volgende dag nam hij een laken, doopte het in water en drukte het Ben-Hadad op het gezicht. Deze stierf, en Chazaël werd koning in zijn plaats.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

In het vijfde jaar der regering van Joram, den zoon van Achab, over Israël, werd Joram, de zoon van Josafat, koning van Juda.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

Hij was twee en dertig jaar oud, toen hij koning werd, en regeerde acht jaar te Jerusalem.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

Hij volgde het wangedrag van de koningen van Israël, evenals het huis van Achab; want hij was met een dochter van Achab gehuwd. Hij deed wat kwaad was in de ogen van Jahweh.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

Toch wilde Jahweh Juda niet vernietigen terwille van David, zijn dienaar, tot wien Hij gezegd had, dat Hij hem voor altijd een licht zou geven voor zijn aanschijn.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

Tijdens zijn regering maakten de Edomieten zich onafhankelijk van Juda, en stelden een eigen koning aan.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

Daarom trok Joram met al zijn strijdwagens naar Saïr. Maar toen hij ‘s nachts een aanval waagde, werd hij door de Edomieten omsingeld en met de aanvoerders van zijn strijdwagens verslagen, en het volk vluchtte naar huis.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

Zo werd Edom van Juda onafhankelijk, en is het gebleven tot heden toe. Ook Libna ging bij die gelegenheid verloren.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

De verdere geschiedenis van Joram, met al wat hij deed, is beschreven in het boek der kronieken van de koningen van Juda.

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

Joram ging bij zijn vaderen te ruste, en werd in de Davidstad bij zijn vaderen begraven. Zijn zoon Achazja volgde hem op.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

In het twaalfde jaar der regering van Joram, den zoon van Achab, over Israël, werd Achazja, de zoon van Joram, koning van Juda.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

Achazja was twee en twintig jaar, toen hij koning werd, en regeerde één jaar te Jerusalem. Zijn moeder heette Ataljáhoe, en was de dochter van Amri.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

Hij volgde het wangedrag van het huis van Achab en deed wat kwaad was in de ogen van Jahweh, juist als het huis van Achab; hij was trouwens met het huis van Achab verwant.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

Toen Joram, de zoon van Achab, ten strijde trok tegen koning Chazaël van Aram, werd hij bij Rama in Gilad door de Arameën gewond.

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

Daarom keerde koning Joram terug, om te Jizreël te herstellen van de wonden, die de Arameën hem in de oorlog met Chazaël, den koning van Aram, bij Rama hadden toegebracht. En bij die gelegenheid kwam Achazja, de zoon van Joram en koning van Juda, den zieken Joram, den zoon van Achab, te Jizreël bezoeken.