2 хроніки 16
1 Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.
Ын ал трейзечь ши шаселя ан ал домнией луй Аса, Баеша, ымпэратул луй Исраел, с-а суит ымпотрива луй Иуда ши а ынтэрит Рама, ка сэ ну ласе пе ай луй Аса, ымпэратул луй Иуда, сэ ясэ ши сэ интре.
2 І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
Аса а скос арӂинт ши аур дин вистиерииле Касей Домнулуй ши але касей ымпэратулуй ши а тримис соль ла Бен-Хадад, ымпэратул Сирией, каре локуя ла Дамаск. Ши а пус сэ-й спунэ:
3 „ Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.
„Сэ фие ун легэмынт ынтре мине ши тине, кум а фост унул ынтре татэл меу ши татэл тэу. Ятэ, ыць тримит арӂинт ши аур. Ду-те ши рупе легэмынтул тэу ку Баеша, ымпэратул луй Исраел, ка сэ се депэртезе де ла мине.”
4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.
Бен-Хадад а аскултат пе ымпэратул Аса; а тримис пе кэпетенииле оштирий сале ымпотрива четэцилор луй Исраел ши ау бэтут Иионул, Дан, Абел-Маим ши тоате локуриле пентру меринде дин четэциле луй Нефтали.
5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
Кынд а аузит, Баеша а ынчетат сэ май ынтэряскэ Рама ши а пус капэт лукрэрилор сале.
6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.
Ымпэратул Аса а пус пе тот Иуда сэ ридиче петреле ши лемнеле пе каре ле ынтребуинца Баеша ла ынтэриря Рамей ши ле-а ынтребуинцат ла ынтэриря Гебей ши Мицпей.
7 А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.
Ын время ачея, Ханани, вэзэторул, с-а дус ла Аса, ымпэратул луй Иуда, ши й-а зис: „Пентру кэ те-ай сприжинит пе ымпэратул Сирией, ши ну те-ай сприжинит пе Домнул Думнезеул тэу, де ачея а скэпат оастя ымпэратулуй Сирией дин мыниле тале.
8 Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
Етиопений ши либиений ну алкэтуяу оаре о оасте маре, ку о мулциме де каре ши кэлэрець? Ши тотушь Домнул й-а дат ын мыниле тале пентру кэ те сприжинисешь пе Ел.
9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“
Кэч Домнул Ышь ынтинде привириле песте тот пэмынтул ка сэ сприжине пе ачея а кэрор инимэ есте ынтрягэ а Луй. Ай лукрат ка ун небун ын привинца ачаста, кэч де акум вей авя рэзбоае.”
10 І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.
Аса с-а мыният пе вэзэтор ши л-а пус ла ынкисоаре, пентру кэ ера ынфурият ымпотрива луй. Тот ын ачелашь тимп, Аса а апэсат ши пе уний дин попор.
11 І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
Фаптеле луй Аса, челе динтый ши челе де пе урмэ, сунт скрисе ын картя ымпэрацилор луй Иуда ши Исраел.
12 І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.
Ын ал трейзечь ши ноуэля ан ал домнией сале, Аса с-а ымболнэвит де пичоаре аша ынкыт авя марь дурерь; кяр ын тимпул болий луй, н-а кэутат пе Домнул, чи а ынтребат пе докторь.
13 І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.
Аса а адормит ку пэринций сэй ши а мурит ын ал патрузечь ши унуля ан ал домнией луй;
14 І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.
л-ау ынгропат ын мормынтул пе каре ши-л сэпасе ын четатя луй Давид. Л-ау кулкат пе ун пат пе каре-л умплусерэ ку миродений ши миросурь прегэтите дупэ мештешугул челуй че прегэтеште мирул ши ау арс ын чинстя луй фоарте мулте миродений.
