< 2 хроніки 15 >

1 А Азарія, син Оведів, — злинув на нього Дух Божий.
And the spirit of God came upon Azariah the son of Oded:
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас!
and he went out to meet Asa, and said unto him, Hear ye me, Asa, and all Judah and Benjamin: the LORD is with you, while ye be with him; and if ye seek him he will be found of you; but if ye forsake him he will forsake you.
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну.
Now for long seasons Israel hath been without the true God, and without a teaching priest, and without law:
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.
But when in their distress they turned unto the LORD, the God of Israel, and sought him, he was found of them.
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю.
And in those times there was no peace to him that went out, nor to him that came in, but great vexations were upon all the inhabitants of the lands.
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом.
And they were broken in pieces, nation against nation, and city against city: for God did vex them with all adversity.
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“
But be ye strong, and let not your hands be slack: for your work shall be rewarded.
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром.
And when Asa heard these words, and the prophecy of Oded the prophet, he took courage, and put away the abominations out of all the land of Judah and Benjamin, and out of the cities which he had taken from the hill country of Ephraim; and he renewed the altar of the LORD, that was before the porch of the LORD.
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
And he gathered all Judah and Benjamin, and them that sojourned with them out of Ephraim and Manasseh, and out of Simeon: for they fell to him out of Israel in abundance, when they saw that the LORD his God was with him.
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси.
So they gathered themselves together at Jerusalem in the third month, in the fifteenth year of the reign of Asa.
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч.
And they sacrificed unto the LORD in that day, of the spoil which they had brought, seven hundred oxen and seven thousand sheep.
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
And they entered into the covenant to seek the LORD, the God of their fathers, with all their heart and with all their soul;
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.
and that whosoever would not seek the LORD, the God of Israel, should be put to death, whether small or great, whether man or woman.
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми.
And they sware unto the LORD with a loud voice; and with shouting, and with trumpets, and with cornets.
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.
And all Judah rejoiced at the oath: for they had sworn with all their heart, and sought him with their whole desire; and he was found of them: and the LORD gave them rest round about.
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н.
And also Maacah the mother of Asa the king, he removed her from being queen, because she had made an abominable image for an Asherah; and Asa cut down her image, and made dust of it, and burnt it at the brook Kidron.
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні.
But the high places were not taken away out of Israel: nevertheless the heart of Asa was perfect all his days.
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.
And he brought into the house of God the things that his father had dedicated, and that he himself had dedicated, silver, and gold, and vessels.
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси.
And there was no more war unto the five and thirtieth year of the reign of Asa.

< 2 хроніки 15 >