1 до солунян 3
1 Тому́ то, не сте́рпівши більше, ми схотіли зостатися в Ате́нах самі,
Als wir nicht länger uns gedulden konnten, entschlossen wir uns, in Athen allein zurückzubleiben,
2 і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі,
und entsandten den Timotheus, unseren Bruder und Diener Gottes für das Evangelium Christi. Er sollte euch im Glauben stärken und ermuntern,
3 щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.
damit niemand im Glauben sich irremachen lasse in den gegenwärtigen Bedrängnissen. Ihr wißt: Dazu sind wir da.
4 Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.
Schon damals, als wir bei euch waren, sagten wir euch zum voraus, daß wir Drangsale erdulden mußten. Ihr wißt jetzt, daß es auch so kam.
5 Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний.
Deshalb also, weil ich es länger nicht ertragen konnte, habe ich hingesandt, um zu erfahren, wie es um euren Glauben stehe, ob doch nicht etwa der Versucher euch in Versuchung geführt habe und unsere Arbeit vergeblich gewesen sei.
6 А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,
Jetzt aber ist Timotheus von euch zu uns zurückgekehrt und hat von eurem Glauben und von eurer Liebe uns frohe Kunde gebracht und uns berichtet, daß ihr uns stets in gutem Andenken behaltet voll Sehnsucht, uns noch einmal zu sehen, gleichwie auch wir euch sehen möchten.
7 через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри.
Deswegen, Brüder, sind wir voll des Trostes euretwegen durch euren Glauben, all unserer Not und Drangsal zum Trotz.
8 Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́!
Wir leben aber jetzt auf, wenn ihr im Herrn feststeht.
9 Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом?
Wie könnten wir Gott euretwegen genug für all die Freude danken, die wir von unserem Gott um euch empfinden?
10 Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі.
Wir beten Tag und Nacht mit übervollem Herzen um die Gnade, euch zu sehen und das zur Vollendung zu bringen, was noch an eurem Glauben fehlt.
11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас!
Er selbst aber, unser Gott und Vater, und Jesus, unser Herr, lenke unsern Weg zu euch.
12 А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас!
Euch aber lasse der Herr zunehmen und überreich an Liebe werden zueinander und zu allen Menschen, so wie wir euch lieben.
13 Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́!
Er möge eure Herzen stärken, daß sie untadelig und heilig vor Gott und unserem Vater seien bei der Ankunft Jesu, unseres Herrn mit allen seinen Heiligen.
