1 царів 7
1 А свій дім Соломон будував тринадцять років, та й скінчи́в увесь свій дім.
Forsothe Salomon bildide his owne hows in thrittene yeer, and brouyte it til to perfeccioun.
2 І збудував він дім Ливанського Лісу, — сто ліктів довжина його, і п'ятдесят ліктів ширина його, і тридцять ліктів вишина його, на чотирьох ряда́х ке́дрових стовпі́в, а ке́дрові бру́сся — на стовпа́х.
He bildide an hows of the forest of Liban, of an hundrid cubitis of lengthe, and of fifti cubitis of breede, and of thretti cubitis of hiythe; and he bildide foure aleis bitwixe the pilers of cedre; for he hadde hewe doun trees of cedres in to pilers.
3 І покритий він був кедри́ною зве́рху на бічни́х кімна́тах, що на сорока й п'яти стовпа́х, по п'ятнадцять на ряд.
And he clothide al the chaumbir with wallis of cedris; which chaumbir was susteyned with fyue and fourti pileris. Sotheli oon ordre hadde fiftene pileris, set ayens hem silf togidere,
4 А лу́тків було три ряди, вікно до вікна три рази.
and biholdynge hem silf euene ayens, bi euene space bitwixe the pilers;
5 А всі двері та бічні одві́рки — чотирику́тні, з поро́гами, а навпро́ти — вікно до вікна три ра́зи.
and on the pilers weren foure square trees, euene in alle thingis.
6 І зробив він сіни зо стовпів, — п'ятдеся́т ліктів довжина́ їх та тридцять ліктів ширина їх, і інші сіни перед ними, і стовпи, і причі́лок да́ху.
And he made a porche of pilers of fifti cubitis of lengthe, and of thritti cubitis of breede; and `he made an other porche in the face of the gretter porche; and he made pileris, and pomels on the pileris.
7 І зробив він троно́ву залю, де судив, залю судову́, і покрив кедри́ною від підлоги до сте́лі.
Also he maad a porche of the kyngis seete, in which the seete of doom was; and he hilide with trees of cedre, fro the pawment `til to the hiynesse.
8 А його дім, де жив, на іншому дворі́, зсере́дини сіне́й, був такий, як та робота. І зробив він дім для фарао́нової дочки́, яку взяв Соломо́н, — як ті сіни.
And a litil hows, in which he sat to deme, was in the myddil porche, bi lijk werk. Also Salomon made an hows to the douyter of Farao, whom he hadde weddid, bi sich werk, bi what maner werk he made and this porche.
9 Усе це з дорогого камі́ння, те́саного за мірою, обрі́заного пи́лкою зсере́дини та іззо́вні, і від осно́ви аж до сте́лі, а іззо́вні аж до великого двора́.
He made alle thingis of preciouse stoonys, that weren sawid at sum reule and mesure, bothe with ynne and with outforth, fro the foundement `til to the hiynesse of wallis, and with ynne and `til to the gretter street, ethir court.
10 А засно́ваний він був на дорогих камі́ннях, каміннях великих, — каміння десяти ліктів та каміння восьми ліктів,
Sotheli the foundementis weren of preciouse stoonys, grete stoonys of ten, ethir of eiyte cubitis;
11 А згори — дорогі камі́ння, те́сані за мірою, та кедри́на.
and preciouse stoonys hewun of euene mesure weren aboue; in lijk maner and of cedre.
12 А навколо — великий двір, три ряди́ тесаного каміння та ряд стя́того ке́дрового бру́сся; те саме й для внутрішнього дво́ру Господнього храму та для сіней храму.
And the gretter court, `ethir voide space, was round, of thre ordris of hewun stonus, and of oon ordre of hewun cedre; also and in the ynnere large strete of the hows of the Lord, and in the porche of the hows of the Lord.
13 І послав цар Соломон, і взяв із Тиру Хірама, —
Also kyng Salomon sente, and brouyte fro Tire Hiram, the sone of a womman widewe,
14 це син однієї вдови, з пле́мени Нефталимового, а ба́тько його — тирянин, що робив на міді. І був він напо́внений мудрістю й розумом, та вмі́нням робити всяку роботу на міді. І прийшов він до царя Соломона, і зробив усю його роботу.
of the lynage of Neptalym, of the fadir a man of Tyre, Hiram, a crafty man of brasse, and ful of wisdom, and vndirstondynge, and doctryn, to make al werk of bras. And whanne he hadde come to kyng Salomon, he made al hys werk.
15 I він відлив два мідяні́ стовпи́, — вісімнадцять ліктів височина́ одного стовпа́, а шнур дванадцяти ліктів оточи́в би його; такий і стовп другий.
And he made twey pilers of bras, o piler of eiytene cubitis of hiythe; and a lyne of twelue cubitis cumpasside euer either piler.
16 І зробив він дві ма́ковиці, щоб дати на верхи́ тих стовпів, відлив їх із міді; п'ять ліктів височина однієї ма́ковиці, і п'ять ліктів височина маковиці другої.
Also he made twei pomels, yotun of bras, that weren set on the heedis of the pilers; o pomel of fyue cubitis of hiythe, and the tothir pomel of fyue cubitis of heiythe; and bi the maner of a net,
17 А на тих ма́ковицях, що були на верха́х стовпів, було мере́живо пле́теної роботи та шнурки́ роботою ланцюжкі́в, — сім на ма́ковиці одній і сім на маковиці другій.
and of chaynes knyt to gidere to hem, bi wonderful werk. Euer either pomel of the pilers was yotun; seuen werkis lijk nettis of orders weren in o pomel, and seuen werkis lijk nettis weren in the tother pomel.
18 І поробив він ті стовпи́ так, що два ряди́ грана́тових яблук були навколо на одному мере́живі, щоб покрити ма́ковиці, що на верху́; і так зробив і маковиці другій.
And he made perfitli the pilers, and twei ordris `bi cumpas of alle werkis lijk nettis, that tho schulden hile the pomels, that weren on the hiynesse of pumgarnadis; in the same maner he dide also to the secounde pomel.
19 А ма́ковиці, що на верху́ тих стовпів, були зро́блені як ліле́ї, на чотири лікті, у притво́рі.
Sotheli the pomels, that weren on the heedis of the pilers in the porche, weren maad as bi the werk of lilye, of foure cubitis;
20 І ма́ковиці на обох стовпах також зве́рху, навпроти ви́пуклини, що з боку мере́жива. А тих грана́тових яблук — двісті, ряда́ми навколо на маковиці другій.
and eft othere pomels in the hiynesse of pilers aboue, bi the mesure of the piler, ayens the werkis lijk nettis; forsothe twey hundrid ordris of pumgarnadis weren in the cumpas of the secounde pomel.
21 І поставив він ті стовпи до притво́ру храму. І поставив він правого стовпа́, і назвав ім'я́ йому: Яхін; і поставив стовпа лівого, і назвав ім'я́ йому: Боаз.
And he settide the twey pilers in the porche of the temple; and whanne he hadde set the riythalf pilere, he clepide it bi name Jachym; in lijk maner he reiside the secounde pilere, and he clepide the name therof Booz.
22 А на верху́ стовпів — зро́блено як ліле́ї. І була́ скі́нчена робота стовпів.
And he settide on the heedis of the pilers a werk bi the maner of a lilie; and the werk of the pilers was maad perfit.
23 І зробив він ли́те море, десять лі́ктів від кра́ю його аж до кра́ю його, навколо кругля́сте, і п'ять ліктів височина́ його. А шнур на тридцять лі́ктів оточи́в би його навколо.
Also he made a yotun see, that is, a waisching vessel for preestis, round in cumpas, of ten cubitis fro brynke til to the brinke; the heiynesse therof was of fyue cubitis; and a corde of thretti cubitis yede aboute it bi cumpas.
24 А здолу на края́х його ото́чували його подоби огіркі́в, по десять у лікті, — вони оточували море навколо. Було два ряди тих огірків, вилитих при литті́ його.
And grauyng vndir the brynke cumpasside it, and cumpasside the see bi ten cubitis; tweyne ordris of grauyngis conteynynge summe stories weren yotun, and stoden on twelue oxis;
25 Воно стояло на дванадцятьо́х вола́х, — три обе́рнені на пі́вніч, і три обе́рнені на за́хід, і три обе́рнені на пі́вдень, і три обе́рнені на схід. А море на них зве́рху, а ввесь зад їх — до нутра́.
of whiche oxis thre bihelden to the north, and thre to the west, and thre to the south, and three to the eest; and the see was aboue on tho oxis, of whiche alle the hyndere thingis weren hid `with ynne.
26 А грубина́ його — долоня, а краї його подібні до краю ке́лиха, як квітки ліле́ї. Містило воно дві тисячі батів.
Sotheli the thicknesse of the see was of thre ounces, and the brynke therof was as the brynke of a cuppe, and as the leef of a lilie crokid ayen; the see took twei thousynde bathus, thre thousynde metretis.
27 І зробив він десять мідяни́х підстав, — чотири лі́кті довжина однієї підстави, і чотири лікті ширина її, а три лікті вишина її.
And he made ten brasun foundementes, ech foundement of foure cubites of lengthe, and of foure cubitis of brede, and of thre cubitis of hiynes.
28 А оце робота підста́ви: у них ли́штви, а ті ли́штви поміж прута́ми.
And thilke werk of foundementis was rasid bitwixe; and grauyngis weren bitwixe the ioynturis.
29 А на ли́штвах, що між прута́ми, леви́, воли та херувими. А на прута́х — зве́рху підні́жки, а під лева́ми та волами — ки́тиці, зро́блені розло́жистими.
And bitwixe the litil corouns and serclis weren liouns, oxis, and cherubyns; and in the ioynturis in lijk maner aboue; and vndir the lyouns and oxis weren as reynes of bridels of bras hangynge doun.
30 І чотири мідяні́ ко́ла для однієї підстави та мідяні́ о́сі. А на чотирьох ро́гах — їхні раме́на, під мідни́цею — раме́на литі, з кожного боку ки́тиці.
And bi ech foundement weren foure wheelis, and brasun extrees; and bi foure partis weren as litle schuldryngis vndir the waischyng vessel, `the schuldryngis yotun, and biholdynge ayens hemsilf togidere.
31 А ги́рло його — з нутра́ ма́ковиці й вище лі́коть; а ги́рло кругля́сте, роботи підніжка, лі́коть і півлі́ктя; і також на гирлі його різьби́, а раме́но їх квадрато́ве, не кругля́сте.
And the mouth of the waischyng vessel with ynne was in the hiynesse of the heed, and that, that apperide with outforth, was of o cubit, and it was al round, and hadde togidere o cubit and an half; sotheli dyuerse grauyngis weren in the corneris of pilers, and the mydil piler bitwixe was square, not round.
32 І чотири ті ко́ла були під ли́штвами, а о́сі коле́с — у підставі. А вишина одного ко́ла — лі́коть і півлі́ктя.
And the foure wheelis, that weren bi foure corneris of the foundement, cleuyden togidere to hem silf vndir the foundement; o wheele hadde o cubit and an half of hiythe.
33 А робота тих кіл — як робота ко́ла возо́вого; їхні о́сі, і їхні обі́ддя, і їхні шпи́ці, і їхні ма́точини — усе лите.
Sotheli the wheelis weren siche, whiche maner wheelis ben wont to be maad in a chare; and the extrees, and the `naue stockis, and the spokis, and dowlis of tho wheelis, alle thingis weren yotun.
34 І чотири раме́на на чотирьох ро́гах однієї підстави; з підстави вихо́дили раме́на її.
For also the foure litle schuldryngis, bi alle the corners of o foundement, weren ioyned to gidere, and yotun of that foundement.
35 А на верху́ підстави було округле навкі́лля, півліктя вишини; а на верху підстави ру́чки її та ли́штви її з неї.
Sotheli in the hiynesse of the foundement was sum roundenesse, of o cubite and an half, so maad craftili, that the waischyng vessel myyte be set aboue, hauynge his purtreiyngis, and dyuerse grauyngis of it silf.
36 І він повирі́зував на табли́цях ру́чок її та на ли́штвах її херувимів левів та пальми, на кожнім вільнім місці, та китиці навколо.
Also he grauyde in tho wallis, that weren of bras, and in the corneris, cherubyns, and liouns, and palmes, as bi the licnesse of a man stondynge, that tho semeden not grauun, but put to bi cumpas.
37 Як це, він зробив десять підстав, — лиття́ одне, міра одна, одна робота для них усіх.
Bi this maner he made ten foundementis, bi o yetyng and mesure, and lijk grauyng.
38 І зробив він десять мідяних умива́льниць, — сорок ба́тів ма́ла кожна вмива́льниця; чотири лікті кожна вмивальниця; одна вмивальниця на одній підставі, так для десяти підстав.
Also he made ten waischyng vessels of bras; o waischyng vessel took fourti bathus, and it was of foure cubitis; and he puttide ech waischyng vessel bi it silf bi ech foundement bi it silf, that is, ten.
39 І дав ті підстави — п'ять на боці храму з правиці, і п'ять на боці храму з лівиці його, а море дав на правому боці храму, наперед, навпроти полу́дня.
And he made ten foundementis, fyue at the riyt half of the temple, and fyue at the left half; sotheli he settide the see at the riyt half of the temple, ayens the eest, at the south.
40 І поробив Хірам умивальниці й лопатки та кропильниці. І покінчи́в Хірам робити всю ту роботу, що зробив цареві Соломонові для храму Господнього:
Also Hiram made cawdrouns, and pannes, and wyn vessels; and he made perfitli al the werk of kyng Salomon in the temple of the Lord.
41 два стовпи та дві голі́вки ма́ковиць, що на верху́ стовпів, і два мере́жива на покриття́ двох голівок ма́ковиць, що на верху́ стовпів;
He made twey pilers, and twei cordis of pomels on the pomels of pilers, and twei werkis lijk nettis, that tho schulden hile twey cordis, that weren on the heedis of pileris.
42 і чотири сотні грана́тових яблук для двох мере́жив, — два ряди́ грана́тових яблук для одного мере́жива, на покриття́ обох голі́вок ма́ковиць, що на верху́ стовпів;
And `he made pumgarnadis foure hundrid in twey werkis lijk nettis; `he made tweyne ordris of pumgarnadis in ech werk lijk a net, to hile the cordis of the pomels, that weren on the heedis of pilers.
43 і підстави — десять, і вмивальниці — десять;
And he made ten foundementis, and ten waischyng vessels on the foundementis;
44 і одне море, і воли — дванадцять під морем;
and o se, `that is, a waischyng vessel for preestis, and twelue oxis vndur the see;
45 і го́рнята, і лопа́тки, і кропи́льниці та всі ті речі, що Хірам поробив цареві Соломонові в Господньому домі, — усе ви́полірувана мідь.
and `he made cawdruns, and pannys, and wyn vessels. Alle vessels, whiche Hiram made to kyng Salomon in the hows of the Lord, weren of latoun.
46 На Йорда́нській рівни́ні повідлива́в їх цар у глибокій землі між Суккотом та між Царетаном.
And the kyng yetide tho vessels in the feeldi cuntrey of Jordan, in cleyi lond, bitwixe Sochot and Sarcham.
47 І порозставля́в Соломон усі ці речі; через дуже велику многоту́ їх не була спра́вджена вага міді.
And Salomon settide alle the vessels; forsothe for greet multitude no weiyte was of bras, `that is, it passide al comyn weiyte.
48 І поробив Соломон усі речі, що в Господньому храмі: золотого же́ртівннка, і золотого стола́, що на ньому хліб показни́й,
And Salomon made alle vessels in the hows of the Lord; sotheli he made the golden auter, `that is, the auter of encense, that was with ynne the temple, and the goldun boord, on whych the loouys of settynge forth weren set;
49 і свічники́, — п'ять з правиці та п'ять з лівиці, перед найсвяті́шим, зо щирого золота; і квітки, і лямпа́ди, і щи́пчики, — з золота;
and he made goldun candilstikis, fyue at the riyt half, and fyue at the left half, ayens Goddis answerynge place, `of purest gold; and he made as the flouris of a lilie, and goldun lanterns aboue, and goldun tongis; and pottis,
50 і миски́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки, і лопа́тки, — золото щире; і чопи́ для дверей внутрішнього храму, для Святого Святих, для дверей дому для храму — золото.
and hokis, and violis, and morteris, and censeris of pureste gold; and the herris, ether heengis, of the doris of the ynnere hows of the hooli of hooli thingis, and of the doris of the hows of the temple weren of gold.
51 І була покі́нчена вся ця праця, яку цар Соломон зробив в Господньому храмі. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида; срібло й золото та речі дав у скарбниці Господнього храму.
And Salomon performyde al the werk, which he made in the hows of the Lord; and he brouyte ynne the thingis, whiche Dauid, his fadir, hadde halewid; siluer, and gold, and vessels; and he kepte in the tresours of the hows of the Lord.
