До римлян 7
1 Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
Não sabeis vós, irmãos (pois que falo aos que sabem a lei), que a lei tem domínio sobre o homem por todo o tempo que vive?
2 Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.
Porque a mulher que está sujeita ao marido, enquanto ele viver, está-lhe ligada pela lei; porém, morto o marido, está livre da lei do marido.
3 Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коди ж умре муж Її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
De sorte que, vivendo o marido, será chamada adúltera, se for de outro marido; porém, morto o marido, livre está da lei, de maneira que não será adúltera, se for de outro marido
4 Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
Assim que, meus irmãos, também vós estais mortos para a lei pelo corpo de Cristo, para que sejais de outro, daquele que resuscitou de entre os mortos, a fim de que demos fruto para Deus.
5 Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті.
Porque, quando estávamos na carne, as paixões dos pecados, que são pela lei, obravam em nossos membros para darem fruto para a morte.
6 Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
Mas agora estamos livres da lei, estando mortos para aquilo em que estávamos retidos; para que sirvamos em novidade de espírito, e não na velhice da letra.
7 Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
Que diremos pois? É a lei pecado? De modo nenhum: mas eu não conheceria o pecado senão pela lei; porque eu não conheceria a concupiscência, se a lei não dissesse: Não cobiçaras.
8 Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
Mas o pecado, tomando ocasião pelo mandamento, obrou em mim toda a concupiscência, porque sem a lei estava morto o pecado.
9 Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
E eu, em algum tempo, vivia sem lei, mas, vindo o mandamento, reviveu o pecado, e eu morri;
10 І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
E o mandamento que era para vida esse achei que me era para morte.
11 Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
Porque o pecado, tomando ocasião pelo mandamento, me enganou, e por ele me matou.
12 Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
Assim que a lei é santa, e o mandamento santo, justo e bom.
13 Хиба ж добро принесло мені смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
Logo tornou-se-me o bom em morte? De modo nenhum; mas o pecado, para que se mostrasse pecado, operou em mim a morte pelo bem; a fim de que pelo mandamento o pecado se fizesse excessivamente pecaminoso.
14 Знаємо бо, що закон духовний, я ж тілесний, проданий під гріх.
Porque bem sabemos que a lei é espiritual: mas eu sou carnal, vendido sob o pecado.
15 Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
Porque o que faço não o aprovo; pois o que quero isso não faço, mas o que aborreço isso faço
16 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
E, se faço o que não quero, consinto com a lei, que é boa.
17 Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в мені.
De maneira que agora já não sou eu que faço isto, mas o pecado que habita em mim.
18 Знаю бо, що не живе в мені (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
Porque eu sei que em mim, isto é, na minha carne, não habita bem algum: porque o querer está em mim, mas não consigo efetuar o bem
19 Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
Porque não faço o bem que quero, mas o mal que não quero esse faço.
20 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже. не я те роблю, а гріх, що домує в мені.
Ora, se eu faço o que não quero, já o não faço eu, mas o pecado que habita em mim.
21 Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
De sorte que acho esta lei em mim; que, quando quero fazer o bem, o mal está comigo.
22 Бо я кохаюсь у законі Божому по нутряному чоловікові,
Porque, segundo o homem interior, tenho prazer na lei de Deus;
23 бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх.
Mas vejo nos meus membros outra lei, que batalha contra a lei do meu entendimento, e me prende debaixo da lei do pecado que está nos meus membros.
24 Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тіла смерти сієї?
Miserável homem que eu sou! quem me livrará do corpo desta morte?
25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тілом же закону гріховному.
Dou graças a Deus por Jesus Cristo nosso Senhor. Assim que eu mesmo com o entendimento sirvo à lei de Deus, mas com a carne à lei do pecado.
