Від Луки 5
1 І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
Now while the multitude pressed on him and heard ha D'var Elohim · the Word of God·, he was standing by the lake of Gennesaret.
2 І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
He saw two boats standing by the lake, but the fishermen had gone out of them, and were washing their nets.
3 Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землі відчалити трохи. І сівши, навчав народ із човна.
He entered into one of the boats, which was Simeon [Hearing]’s, and asked him to put out a little from the land. He sat down and taught the multitudes from the boat.
4 Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
When he had finished speaking, he said to Simeon [Hearing], “Put out into the deep, and let down your nets for a catch.”
5 І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
Simeon [Hearing] answered him, “Master, we worked all night, and took nothing; but at your word I will let down the net.”
6 І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
When they had done this, they caught a great multitude of fish, and their net was breaking.
7 і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човні, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
They beckoned to their partners in the other boat, that they should come and help them. They came, and filled both boats, so that they began to sink.
8 Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний. Господи.
But Simeon Peter [Hearing Rock], when he saw it, fell down at Yeshua [Salvation]'s knees, saying, “Depart from me, for I am a sinful man, Lord.”
9 Страх бо обняв його і всіх із ним од улову риби, що вловили.
For he was amazed, and all who were with him, at the catch of fish which they had caught;
10 Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нині людей ловити меш.
and so also were James [Surplanter] and John [Yah is gracious], sons of Zebedee [Bestowed by Yah], who were partners with Simeon [Hearing]. Yeshua [Salvation] said to Simeon [Hearing], “Don’t be afraid. From now on you will be catching people alive.”
11 І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слідом за Ним.
When they had brought their boats to land, they left everything, and followed him.
12 І сталось, як був Він ув однім городі, аж ось чоловік увесь у проказі. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи; Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
While he was in one of the cities, behold, there was a man full of tzara'at ·leprosy·. When he saw Yeshua [Salvation], he fell on his face, and begged him, saying, “Lord, if you want to, you can make me clean.”
13 І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
He stretched out his hand, and touched him, saying, “I want to. Be made clean.” Immediately the tzara'at ·leprosy· left him.
14 І наказав Він йому нікому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
He commanded him to tell no one. “Instead, as a testimony to the people, go straight to the priest and make an offer for your cleansing, as Moses [Drawn out] commanded.”
15 Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
But the report concerning him spread much more, and great multitudes came together to hear, and to be healed by him of their infirmities.
16 Він же виходив у пустиню та молив ся.
But he withdrew himself into the desert, and prayed.
17 І сталось одного дня, що Він учив, і сиділи Фарисеї та учителї закону, що; поприходили з усіх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
On one of those days, he was teaching; and there were Pharisees [Separated] and Torah-Teachers sitting by, who had come out of every village of Galilee [District, Circuit], Judea [Praise], and Jerusalem [City of peace]. The power of MarYah [Master Yahweh] was with him to heal them.
18 І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
Behold, men brought a paralyzed man on a cot, and they sought to bring him in to lay before Yeshua [Salvation].
19 І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
Not finding a way to bring him in because of the multitude, they went up to the housetop, and let him down through the tiles with his cot into the middle before Yeshua [Salvation].
20 І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
Seeing their trusting faith, he said to him, “Man, your sins are forgiven you.”
21 І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
The Torah-Teachers and the Pharisees [Separated] began to reason, saying, “Who is this that speaks blasphemies? Who can forgive sins, but God alone?”
22 Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
But Yeshua [Salvation], perceiving their thoughts, answered them, “Why are you reasoning so in your hearts?
23 Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
Which is easier to say, ‘Your sins are forgiven you;’ or to say, ‘Arise and walk?’
24 От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землі оставляти гріхи, розслабленому: Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
But that you may know that the Son of Man has authority on earth to forgive sins” (he said to the paralyzed man), “I tell you, arise, and take up your cot, and go to your house.”
25 І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
Immediately he rose up before them, and took up that which he was laying on, and departed to his house, glorifying God.
26 І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогодні.
Amazement took hold on all, and they glorified God. They were filled with fear, saying, “We have seen strange things today.”
27 А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митниці, і рече йому: Йди слідом за мною.
After these things he went out, and saw a tax collector named Levi [United with] sitting at the tax office, and said to him, “Follow me!”
28 І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
He left everything, and rose up and followed him.
29 і справив гостину велику Левій Йому у господі своїй, і було там багато митників і инших, що свдїли з ними.
Levi [United with] made a great feast for him in his house. There was a great crowd of tax collectors and others who were reclining with them.
30 І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пете?
Their Torah-Teachers and the Pharisees [Separated] murmured against his disciples, saying, “Why do you eat and drink with the tax collectors and sinners?”
31 І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лікаря, а недужому.
Yeshua [Salvation] answered them, “Those who are healthy have no need for a physician, but those who are sick do.
32 Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
I have not come to call the upright, but sinners to teshuvah ·complete repentance·.”
33 Вони, ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
They said to him, “Why do John [Yah is gracious]’s disciples often fast and pray, likewise also the disciples of the Pharisees [Separated], but yours eat and drink?”
34 Він же рече до них: Чи зможете синів весільних, поки жених з ними, заставити постити?
He said to them, “Can you make the friends of the bridegroom fast, while the bridegroom is with them?
35 Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тоді постити муть у ті дні.
But the days will come when the bridegroom will be taken away from them. Then they will fast in those days.”
36 Сказав же й приповість до них; Що ніхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
He also told a parable to them. “No one puts a piece from a new garment on an old garment, or else he will tear the new, and also the piece from the new will not match the old.
37 І ніхто не наливав вина нового в бурдюки старі; коли ж ні, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
No one puts new wine into old wine skins, or else the new wine will burst the skins, and it will be spilled, and the skins will be destroyed.
38 А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все ціле.
But new wine must be put into fresh wine skins, and both are preserved.
39 Ніхто, пивши старе, не бажав зараз нового; каже бо: Старе лучче.
No man having drunk old wine immediately desires new, for he says, ‘The old is better.’”
