Від Луки 22
1 Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
Now the Feast of Unleavened Bread, called the Passover, was approaching,
2 І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
and the chief priests and scribes were looking for a way to put Jesus to death; for they feared the people.
3 Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
Then Satan entered Judas Iscariot, who was one of the Twelve.
4 І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
And Judas went to discuss with the chief priests and temple officers how he might betray Jesus to them.
5 І зраділи вони, й вмовились йому срібла дати.
They were delighted and agreed to give him money.
6 І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
Judas consented, and began to look for an opportunity to betray Jesus to them in the absence of a crowd.
7 Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
Then came the day of Unleavened Bread on which the Passover lamb was to be sacrificed.
8 І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.
Jesus sent Peter and John, saying, “Go and prepare for us to eat the Passover.”
9 Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
“Where do You want us to prepare it?” they asked.
10 Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
He answered, “When you enter the city, a man carrying a jug of water will meet you. Follow him to the house he enters,
11 І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб дасху з учениками моїми їсти?
and say to the owner of that house, ‘The Teacher asks: Where is the guest room, where I may eat the Passover with My disciples?’
12 І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
And he will show you a large upper room, already furnished. Make preparations there.”
13 Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
So they went and found it just as Jesus had told them. And they prepared the Passover.
14 І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.
When the hour had come, Jesus reclined at the table with His apostles.
15 І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
And He said to them, “I have eagerly desired to eat this Passover with you before My suffering.
16 глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
For I tell you that I will not eat it again until it is fulfilled in the kingdom of God.”
17 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та поділить собі:
After taking the cup, He gave thanks and said, “Take this and divide it among yourselves.
18 глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
For I tell you that I will not drink of the fruit of the vine from now on until the kingdom of God comes.”
19 І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
And He took the bread, gave thanks and broke it, and gave it to them, saying, “This is My body, given for you; do this in remembrance of Me.”
20 Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
In the same way, after supper He took the cup, saying, “This cup is the new covenant in My blood, which is poured out for you.
21 Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
Look! The hand of My betrayer is with Mine on the table.
22 Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
Indeed, the Son of Man will go as it has been determined, but woe to that man who betrays Him.”
23 І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се мав зробити.
Then they began to question among themselves which of them was going to do this.
24 Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
A dispute also arose among the disciples as to which of them would be considered the greatest.
25 Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.
So Jesus declared, “The kings of the Gentiles lord it over them, and those in authority over them call themselves benefactors.
26 Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.
But you shall not be like them. Instead, the greatest among you should be like the youngest, and the one who leads like the one who serves.
27 Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
For who is greater, the one who reclines at the table or the one who serves? Is it not the one who reclines? But I am among you as one who serves.
28 Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
You are the ones who have stood by Me in My trials.
29 І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
And I bestow on you a kingdom, just as My Father has bestowed one on Me,
30 щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
so that you may eat and drink at My table in My kingdom, and sit on thrones, judging the twelve tribes of Israel.
31 Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;
Simon, Simon, Satan has asked to sift each of you like wheat.
32 я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
But I have prayed for you, Simon, that your faith will not fail. And when you have turned back, strengthen your brothers.”
33 Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
“Lord,” said Peter, “I am ready to go with You even to prison and to death.”
34 Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
But Jesus replied, “I tell you, Peter, the rooster will not crow today until you have denied three times that you know Me.”
35 І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
Then Jesus asked them, “When I sent you out without purse or bag or sandals, did you lack anything?” “Nothing,” they answered.
36 Рече тодї їм; А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
“Now, however,” He told them, “the one with a purse should take it, and likewise a bag; and the one without a sword should sell his cloak and buy one.
37 Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
For I tell you that this Scripture must be fulfilled in Me: ‘And He was numbered with the transgressors.’ For what is written about Me is reaching its fulfillment.”
38 Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволі.
So they said, “Look, Lord, here are two swords.” “That is enough,” He answered.
39 І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
Jesus went out as usual to the Mount of Olives, and the disciples followed Him.
40 Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
When He came to the place, He told them, “Pray that you will not enter into temptation.”
41 А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,
And He withdrew about a stone’s throw beyond them, where He knelt down and prayed,
42 глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
“Father, if You are willing, take this cup from Me. Yet not My will, but Yours be done.”
43 Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
Then an angel from heaven appeared to Him and strengthened Him.
44 І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
And in His anguish, He prayed more earnestly, and His sweat became like drops of blood falling to the ground.
45 І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
When Jesus rose from prayer and returned to the disciples, He found them asleep, exhausted from sorrow.
46 і рече їм: Чого спите? уставши моліть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
“Why are you sleeping?” He asked. “Get up and pray so that you will not enter into temptation.”
47 Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
While He was still speaking, a crowd arrived, led by the man called Judas, one of the Twelve. He approached Jesus to kiss Him.
48 Ісус же рече йому: Юдо, цілуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
But Jesus asked him, “Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?”
49 Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
Those around Jesus saw what was about to happen and said, “Lord, should we strike with our swords?”
50 І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
And one of them struck the servant of the high priest, cutting off his right ear.
51 І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
But Jesus answered, “No more of this!” And He touched the man’s ear and healed him.
52 Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
Then Jesus said to the chief priests, temple officers, and elders who had come for Him, “Have you come out with swords and clubs as you would against an outlaw?
53 Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
Every day I was with you in the temple courts, and you did not lay a hand on Me. But this hour belongs to you and to the power of darkness.”
54 Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
Then they seized Jesus, led Him away, and took Him into the house of the high priest. And Peter followed at a distance.
55 Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
When those present had kindled a fire in the middle of the courtyard and sat down together, Peter sat down among them.
56 Побачивши ж Його одна служниця, як сидів коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
A servant girl saw him seated in the firelight and looked intently at him. “This man also was with Him,” she said.
57 Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
But Peter denied it. “Woman, I do not know Him,” he said.
58 А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
A short time later, someone else saw him and said, “You also are one of them.” But Peter said, “Man, I am not.”
59 І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеець він.
About an hour later, another man insisted, “Certainly this man was with Him, for he too is a Galilean.”
60 Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
“Man, I do not know what you are talking about,” Peter replied. While he was still speaking, the rooster crowed.
61 І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
And the Lord turned and looked at Peter. Then Peter remembered the word that the Lord had spoken to him: “Before the rooster crows today, you will deny Me three times.”
62 І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
And he went outside and wept bitterly.
63 А чоловіки, що держали Ісуса насьміхались із Него, бючи.
The men who were holding Jesus began to mock Him and beat Him.
64 І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
They blindfolded Him and kept demanding, “Prophesy! Who hit You?”
65 І иншого багато, хуливши, казали на Него.
And they said many other blasphemous things against Him.
66 А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
At daybreak the council of the elders of the people, both the chief priests and scribes, met together. They led Jesus into their Sanhedrin and said,
67 Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не пій-мете віри;
“If You are the Christ, tell us.” Jesus answered, “If I tell you, you will not believe.
68 коли ж і спитаю вас, не відповісте мені й не відпустите.
And if I ask you a question, you will not answer.
69 Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.
But from now on the Son of Man will be seated at the right hand of the power of God.”
70 І сказали всі: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
So they all asked, “Are You then the Son of God?” He replied, “You say that I am.”
71 Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? Самі бо чули з уст Його.
“Why do we need any more testimony?” they declared. “We have heard it for ourselves from His own lips.”
