Від Луки 11
1 І сталось, як Він молив ся на одному місці, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
E aconteceu que, estando ele a orar num certo lugar, quando acabou lhe disse um dos seus discípulos: Senhor, ensina-nos a orar, como também João ensinou aos seus discípulos.
2 Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
E ele lhes disse: Quando orardes, dizei: Pai nosso, que estás nos céus, santificado seja o teu nome: venha o teu reino: seja feita a tua vontade, assim na terra como no céu;
3 Хлїб наш щоденний дай нам сьогодні.
Dá-nos cada dia o nosso pão quotidiano.
4 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
E perdoa-nos os nossos pecados, pois também nós perdoamos a qualquer que nos deve; e não nos metas em tentação, mas livra-nos do mal
5 І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хліби,
Disse-lhes também: Qual de vós terá um amigo, e, se for procura-lo à meia noite, e lhe disser: Amigo, empresta-me três pães,
6 бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
Porquanto um amigo meu chegou a minha casa, vindo de caminho, e não tenho que apresentar-lhe;
7 а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і діти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
Ele, respondendo de dentro, diga: Não me importunes; já está a porta fechada, e os meus filhos estão comigo na cama: não posso levantar-me para tos dar?
8 глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
Digo-vos que, ainda que se não levante a dar-lhos, por ser seu amigo, levantar-se-a, todavia, por causa da sua importunação, e lhe dará tudo o que houver míster.
9 І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
E eu digo-vos, a vós: Pedi, e dar-se-vos-a: buscai, e achareis: batei, e abrir-se-vos-a;
10 Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукав, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
Porque qualquer que pede recebe; e quem busca, acha; e a quem bate abrir-se-lhe-a.
11 У которого ж з вас, батьків, просити ме син хліба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
E qual o pai dentre vós que, se o filho lhe pedir pão, lhe dará uma pedra? Ou também, se lhe pedir peixe, lhe dará por peixe uma serpente?
12 Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
Ou também, se lhe pedir um ovo, lhe dará um escorpião?
13 Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, яв же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
Pois se vós, sendo maus, sabeis dar boas dádivas aos vossos filhos, quanto mais dará o nosso Pai celestial o Espírito Santo àqueles que lho pedirem?
14 І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
E estava expulsando um demônio, o qual era mudo. E aconteceu que, saindo o demônio, o mudo falou; e maravilhou-se a multidão.
15 Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяв біси.
Porém alguns deles diziam: ele expulsa os demônios por Belzebú, príncipe dos demônios.
16 Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
E outros, tentando-o, pediam-lhe um sinal do céu.
17 Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе розділившись, пустіє; і господа - проти господи, падає.
Mas, conhecendo ele os seus pensamentos, disse-lhes: Todo o reino, dividido contra si mesmo, será assolado; e a casa, dividida contra si mesma, cairá.
18 Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, яв устоїть царство його? Бо кажете, що Ведьзевулом виганяю біси.
E, se também Satanás está dividido contra si mesmo, como subsistirá o seu reino? Pois dizeis que eu expulso os demônios por Belzebú;
19 Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
E, se eu expulso os demônios por Belzebú, por quem os expulsam os vossos filhos? eles pois serão os vossos juízes.
20 Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
Mas, se eu expulso os demônios pelo dedo de Deus, certamente a vós é chegado o reino de Deus.
21 Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
Quando o homem valente guarda armado a sua casa, em segurança está tudo quanto tem.
22 Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужав його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздав здобич його.
Mas, sobrevindo outro mais valente do que ele, e vencendo-o, tira-lhe toda a sua armadura em que confiava, e reparte os seus despojos.
23 Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
Quem não é comigo é contra mim; e quem comigo não ajunta espalha.
24 Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
Quando o espírito imundo tem saído do homem, anda por lugares secos, buscando repouso; e, não o achando, diz: Tornarei para minha casa, de onde saí.
25 І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
E, chegando, acha-a varrida e adornada.
26 Тоді йде та бере сім инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
Então vai, e leva consigo outros sete espíritos piores do que ele, e, entrando, habitam ali: e o último estado desse homem é pior do que o primeiro.
27 Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
E aconteceu que, dizendo ele estas coisas, uma mulher dentre a multidão, levantando a voz, lhe disse: bem-aventurado o ventre que te trouxe e os peitos em que mamaste.
28 Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
Mas ele disse: Antes bem-aventurados os que ouvem a palavra de Deus e a guardam.
29 Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
E, ajuntando-se a multidão, começou a dizer: Maligna é esta geração: ela pede um sinal; e não lhe será dado outro sinal, senão o sinal do profeta Jonas:
30 Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
Porque, assim como Jonas foi sinal para os ninivitas, assim o Filho do homem o será também para esta geração.
31 Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землі послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут,
A rainha do sul se levantará no juízo com os homens desta geração, e os condenará; pois até dos confins da terra veio ouvir a sabedoria de Salomão; e eis aqui está quem é maior do que Salomão
32 Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповіді Йониній; а ось більший Йони тут.
Os homens de Nínive se levantarão no juízo com esta geração, e a condenarão; pois se converteram com a pregação de Jonas, e eis aqui está quem é maior do que Jonas.
33 Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
E ninguém, acendendo a candeia, a põe em lugar oculto, nem debaixo do alqueire; porém no velador, para que os que entrarem vejam a luz.
34 Сьвітло тїлу око; коли ж оце тїіо твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
A candeia do corpo é o olho. Sendo pois o teu olho simples, também todo o teu corpo será luminoso, mas, se for mau, também o teu corpo será tenebroso.
35 Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
Vê pois que a tua luz que em ti há não sejam trevas.
36 Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи ніякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
Se, pois, todo o teu corpo é luminoso, não tendo em trevas parte alguma, todo será luminoso, como quando a candeia te alumia com o seu resplendor.
37 Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сів за столом.
E, estando ele ainda falando, rogou-lhe um fariseo que fosse jantar com ele; e, entrando, assentou-se à mesa.
38 Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
Mas o fariseo admirou-se, vendo que se não lavara antes de jantar.
39 Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
E o Senhor lhe disse; Vós, os fariseus, limpais agora o exterior do copo e do prato; porém o vosso interior está cheio de rapina e maldade.
40 Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
Loucos! o que fez o exterior, não fez também o interior?
41 Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
Antes dai esmola do que tiverdes, e eis que tudo vos será limpo.
42 Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, та й того не залишати.
Mas ai de vós, fariseus, que dizimais a hortelã, e a arruda, e toda a hortaliça, e desprezais o juízo e amor de Deus. Importava fazer estas coisas, e não deixar as outras.
43 Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
Ai de vós, fariseus, que amais os primeiros assentos nas sinagogas, e as saudações nas praças.
44 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
Ai de vós, escribas e fariseus hipócritas, que sois como as sepulturas que não aparecem, e os homens que sobre elas andam não o sabem.
45 Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й вас обижаєш.
E, respondendo um dos doutores da lei, disse-lhe: Mestre, quando dizes isto, também nos afrontas a nós.
46 Він же рече: І вам, законникам, горе! що накдадуете людям тягарі котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
Porém ele disse: Ai de vós também, doutores da lei, que carregais os homens com cargas difíceis de transportar, e vós mesmos nem ainda com um dos vossos dedos tocais nas ditas cargas.
47 Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
Ai de vós que edificais os sepulcros dos profetas, e vossos pais os mataram.
48 Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
Bem testificais, pois, que consentis nas obras de vossos pais; porque eles os mataram, e vós edificais os seus sepulcros.
49 Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
Portanto diz também a sabedoria de Deus: profetas e apóstolos lhes mandarei; e eles matarão uns, e perseguirão outros;
50 щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта кодлу сьому,
Para que desta geração seja requerido o sangue de todos os profetas que, desde a fundação do mundo, foi derramado,
51 від крові Авєля аж до крові Захарії, що поліг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся, кодлу сьому.
Desde o sangue de Abel, até ao sangue de Zacarias, que foi morto entre o altar e o templo; assim, vos digo, será requerido desta geração.
52 Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
Ai de vós, doutores da lei, que tirastes a chave da ciência; vós mesmos não entrastes, e impedistes os que entravam.
53 Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
E, dizendo-lhes estas coisas, os escribas e os fariseus começaram a aperta-lo fortemente, e a faze-lo falar acerca de muitas coisas,
54 чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.
Armando-lhe ciladas, a fim de apanharem da sua boca alguma coisa para o acusarem.
