Від Івана 10
1 Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
Na verdade, na verdade vos digo que aquele que não entra pela porta no curral das ovelhas, mas sobe por outra parte, é ladrão e salteador.
2 Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
Mas aquele que entra pela porta é o pastor das ovelhas.
3 Тому воротар одчиняв, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
A este o porteiro abre, e as ovelhas ouvem a sua voz, e chama pelo nome às suas ovelhas, e as traz para fora.
4 як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
E, quando tira para fora as suas ovelhas, vai adiante delas, e as ovelhas o seguem, porque conhecem a sua voz;
5 За чужим же не пійдуть, а втікати муть од него, бо не знають голосу чужих.
Mas de modo nenhum seguirão o estranho, antes fugirão dele, porque não conhecem a voz dos estranhos.
6 Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
Jesus disse-lhes esta parábola; porém eles não entenderam o que era que lhes dizia.
7 Тоді знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
Tornou pois Jesus a dizer-lhes: Em verdade vos digo que eu sou a porta das ovelhas.
8 Всі, скільки прийшло їх перше мене, злодії і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
Todos quantos vieram antes de mim são ladrões e salteadores; mas as ovelhas não os ouviram.
9 Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
Eu sou a porta; se alguém entrar por mim, salvar-se-a, e entrará, e sairá, e achará pasto.
10 Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
O ladrão não vem senão a roubar, a matar, e a destruir: eu vim para que tenham vida, e a tenham com abundância.
11 Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
Eu sou o bom Pastor: o bom Pastor dá a sua vida pelas ovelhas.
12 Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидав вівцї, та й утікав; а вовк хапа їх, і розсипав вівцї.
Mas o mercenário, e o que não é pastor, de quem não são próprias as ovelhas, vê vir o lobo, e deixa as ovelhas, e foge; e o lobo as arrebata e dispersa.
13 Наймит же втїкав, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
Ora o mercenário foge, porque é mercenário, e não tem cuidado das ovelhas.
14 Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
Eu sou o bom Pastor, e conheço as minhas, e das minhas sou conhecido.
15 Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
Assim como o Pai me conhece a mim, também eu conheço o Pai, e dou a minha vida pelas ovelhas.
16 І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
Ainda tenho outras ovelhas que não são deste curral; também me convém trazer estas, e elas ouvirão a minha voz, e haverá um rebanho e um Pastor.
17 За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
Por isso o Pai me ama, porque dou a minha vida para tornar a toma-la.
18 Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
Ninguém ma tira de mim, mas eu de mim mesmo a dou; tenho poder para a dar, e poder para tornar a toma-la. Este mandamento recebi de meu Pai.
19 Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
Tornou pois a haver divisão entre os judeus por causa destas palavras.
20 Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
E muitos deles diziam: Tem demônio, e está fora de si: porque o ouvis?
21 Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може сліпим очі відкривати?
Diziam outros: Estas palavras não são de endemoninhado; pode porventura um demônio abrir os olhos aos cegos?
22 Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
E em Jerusalém era a festa da dedicação, e era inverno.
23 І ходив Ісус до церкві у Соломоновім ходнику.
E Jesus andava passeando no templo, no alpendre de Salomão.
24 Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
Rodearam-no pois os judeus, e disseram-lhe: Até quando terás a nossa alma suspensa? Se tu és o Cristo, dize-no-lo abertamente.
25 Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
Respondeu-lhes Jesus: Já vo-lo tenho dito, e não o credes. As obras que eu faço, em nome de meu Pai, essas testificam de mim
26 Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
Mas vós não credes, porque não sois das minhas ovelhas, como já vo-lo tenho dito
27 Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
As minhas ovelhas ouvem a minha voz, e eu conheço-as, e elas me seguem;
29 Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
Meu Pai, que mas deu, é maior do que todos; e ninguém pode arrebata-las da mão de meu Pai.
30 Я і Отець одно.
Eu e o Pai somos um.
31 Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
Os judeus pegaram então outra vez em pedras para o apedrejar.
32 Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих діл каменуєте мене?
Respondeu-lhes Jesus: Tenho-vos mostrado muitas obras boas de meu Pai; por qual destas obras me apedrejais?
33 Відказали йому Жиди, говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
Os judeus responderam, dizendo-lhe: Não te apedrejamos por obra boa, mas pela blasfêmia; porque, sendo tu homem, te fazes Deus a ti mesmo.
34 Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
Respondeu-lhes Jesus: Não está escrito na vossa lei: Eu disse: Sois deuses?
35 Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє,
Pois, se a lei chamou deuses àqueles a quem a palavra de Deus foi dirigida (e a escritura não pode ser annullada),
36 то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулищ, бо сказав: Я Син Божий?
A mim, a quem o Pai santificou, e enviou ao mundo, vós dizeis: blasfemas; porque disse: Sou Filho de Deus?
37 Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри мені.
Se não faço as obras de meu Pai, não me acrediteis.
38 Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
Porém, se as faço, e não credes em mim, crede nas obras; para que conheçais e acrediteis que o Pai está em mim e eu nele
39 Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
Procuravam pois prendê-lo outra vez, mas ele escapou-se de suas mãos,
40 та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
E retirou-se outra vez para além do Jordão, para o lugar onde João tinha primeiramente batizado; e ali ficou.
41 І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан ніякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
E muitos iam ter com ele, e diziam: Na verdade João não fez sinal algum, mas tudo quanto João disse deste era verdade.
42 І увірували там многі в Него.
E muitos ali creram nele.
