Дії 1
1 Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
Truly, I made the first history, O Theophilus, concerning all things which Jesus began both to do and to teach,
2 аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
from the day on which, having given commandment through the Holy Ghost to the apostles whom He had chosen, He was received up.
3 перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
To whom He also, after He suffered, manifested Himself alive in many testimonials, being seen by them forty days, and speaking the things concerning the kingdom of God:
4 і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
and being assembled together with them, He commanded them, Not to depart from Jerusalem, but to await the promise of the Father which ye heard from me;
5 Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
that John indeed baptized with water, but you shall be baptized with the Holy Ghost not many days hence.
6 Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
Therefore indeed having assembled, they asked Him saying, Lord, do you at this time restore the kingdom to Israel?
7 Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
He said to them; It is not your province, to know the times or seasons, which the Father placed in His own authority.
8 А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
But you shall receive the power of the Holy Ghost having come upon you, and shall be my witnesses both in Jerusalem, and all Judea, and in Samaria, and into the extremity of the earth.
9 І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
And having spoken these words, they looking, He was taken up, and a cloud received Him from their eyes.
10 І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
And while they were gazing up into the heaven, He going, and behold, two men stood by them in white garments, who also said,
11 котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
Ye Galilean men, why stand you looking up into the heaven? this same Jesus, the One having been received up into the heaven, will so come in the manner in which you saw Him going up into the heaven.
12 Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
Then they returned into Jerusalem from the mount called Olivet, which is near Jerusalem, being a journey of a Sabbath day.
13 І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей й Матей, ЯковАлхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
And when they came in, they went up into the upper room, where Peter and John and James and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James the son of Alpheus, and Simon Zelotes, and Judas the brother of James, were abiding.
14 Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
They were all persevering of one accord in prayer along with the women, and Mary, the mother of Jesus, and His brothers.
15 І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
And during those days, Peter standing up in the midst of the brethren, said (and the number of names were about one hundred and twenty),
16 Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
Men, brethren, it behooved the scripture which the Holy Ghost predicted through the mouth of David concerning Judas, the one becoming leader to those arresting Jesus, to be fulfilled;
17 Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
because he was numbered among us and received the lot of this ministry.
18 Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
Then indeed he purchased a field by the reward of iniquity, and falling headlong, burst asunder in the middle, and all his bowels burst out;
19 І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
which indeed was known to all those dwelling at Jerusalem, so that field, in their own dialect, is called Acheldamach; that is, field of blood.
20 Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
For it has been written in the book of Psalms, Let his habitation be desolate, and let there be no one dwelling in it, and let another take his pastorate.
21 Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
Therefore the men having come together with us all the time in which the Lord Jesus came in unto us and went out,
22 почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
beginning from the baptism of John, until the day on which He was taken up from us, it behooveth one of these to be witness of His resurrection along with us.
23 І поставили двох: Иосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
And they nominated two, Joseph, called Barsabas who was called Justus, and Matthias.
24 І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
And praying they said, Thou, O Lord, Heart-searcher of all, show up the one of these two, whom thou hast chosen
25 приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
to receive the place of this ministry and apostleship from which Judas departed to go into his own place.
26 І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
And they gave lots for them, and the lot fell upon Matthias; and he was numbered with the eleven apostles.
