Дії 18
1 Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,
And when Paul departed from Athens, he went to Corinth.
2 І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.
And he found there a man, a Jew, whose name was Aquila, who was from the region of Pontus, and had just then arrived from the country of Italy, he and Priscilla his wife, because Claudius Caesar had commanded that all Jews should depart from Rome. And he went to them
3 А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.
and, because he was of a their trade, he took lodgings with them, and worked with them; for by their trade they were tent-makers.
4 І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.
And he spoke in the synagogue every sabbath, and persuaded the Jews and Gentiles.
5 Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
And when Silas and Timothy had come from Macedonia, Paul was impeded in discourse, because the Jews stood up against him, and reviled, as he testified to them that Jesus is the Messiah.
6 Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
And he shook his garments, and said to them: Henceforth I am clean; I betake myself to the Gentiles.
7 І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
And he went away, and entered into the house of a certain man named Titus, one who feared God, and whose house adjoined the synagogue.
8 Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
And Crispus, the president of the synagogue, believed on our Lord, he and all the members of his house. And many Corinthians gave ear, and believed in God and were baptized.
9 Рече ж Господь у нічному видінню Павлу: Не бійся, тільки говори й не мовчи:
And the Lord said to Paul in a vision: Fear not, but speak and be not silent:
10 бо я з тобою, і ніхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподіяти; бо в мене багато людей у сьому городі.
for I am with thee, and no one is able to harm thee; and I have much people in this city.
11 І пробував там рік і шість місяців, навчаючи між ними слова Божого.
And he resided in Corinth a year and six months, and taught them the word of God.
12 Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушне Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
And when Gallio was proconsul of Achaia, the Jews assembled together against Paul; and they brought him before the judgment-seat,
13 говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.
saying: This man persuadeth the people to worship God contrary to the law.
14 Як же хотів Павел одкрити уста. каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе діло, вислухав би я вас (до слова).
And when Paul requested that he might open his mouth and speak, Gallio said to the Jews: If your accusation, O Jews, related to any wrong done, or any fraud, or base act, I would listen to you suitably.
15 Коли ж (тут) питаннє про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі; суддею бо сього не хочу бути.
But if the contests are about words, and about names, and concerning your law, ye must see to it among yourselves, for I am not disposed to be a judge of such matters.
16 Та й повиганяв їх із судища.
And he repelled them from his judgment-seat.
17 Тодї всі Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже.
And all the Gentiles laid hold of Sosthenes an Elder of the synagogue, and smote him before the judgment-seat. And Gallio disregarded these things.
18 Павел же, пробувши там ще доволі днів, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях; бо зробив був обітницю.
And when Paul had been there many days, he bid adieu to the brethren, and departed by sea to go to Syria. And with him went Priscilla and Aquila, when he had shaved his head at Cenchrea, because he had vowed a vow.
19 Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами.
And they came to Ephesus; and Paul entered the synagogue, and discoursed with the Jews.
20 Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив,
And they requested him to tarry with them: but he could not be persuaded.
21 а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу.
For he said: I must certainly keep the approaching feast at Jerusalem. But, if it please God, I will come again to you.
22 А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию.
And Aquila and Priscilla he left at Ephesus, and he himself proceeded by sea and came to Caesarea. And he went up and saluted the members of the church, and went on to Antioch.
23 І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників.
And when he had been there some days, he departed, and travelled from place to place in the regions of Phrygia and Galatia, establishing all the disciples.
24 Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес.
And a certain man named Apollos, a Jew, a native of Alexandria, who was trained to eloquence, and well taught in the scriptures, came to Ephesus.
25 Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.
He had been instructed in the ways of the Lord, and was fervent in spirit; and he discoursed and taught fully respecting Jesus, while yet he knew nothing except the baptism of John.
26 І почав одважно говорити в школі. Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень.
And he began to speak boldly in the synagogue. And when Aquila and Priscilla heard him, they took him to their house, and fully showed him the way of the Lord.
27 Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його; а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю;
And when he was disposed to go to Achaia, the brethren anticipated him, and wrote to the disciples to receive him. And, by going, through grace, he greatly assisted all them that believed.
28 сильно бо обличав Жидів прилюдно, доводячи писаннями, що Ісус єсть Христос.
For he reasoned powerfully against the Jews, before the congregation; and showed from the scriptures, respecting Jesus, that he is the Messiah.
