2 Петра 1
1 Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:
SIMON PETER, a servant and legate of Jesus the Messiah, to those who have obtained equally precious faith with us, through the righteousness of Our Lord and Redeemer, Jesus the Messiah;
2 благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.
May grace and peace abound to you through the recognition of our Lord Jesus the Messiah,
3 Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),
as the giver to us of all things that be of the power of God, unto life and the fear of God, through the recognition of him who hath called us unto his own glory and moral excellence:
4 чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотіння, що в сьвітї,
wherein he hath given you very great and precious promises; that by them ye might become partakers of the nature of God, while ye flee from the corruptions of the lusts that are in the world.
5 то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,
And, while ye apply all diligence in the matter, add to your faith moral excellence; and to moral excellence, knowledge;
6 а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність,
and to knowledge, perseverance; and to perseverance, patience; and to patience, the fear of God;
7 а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).
and to the fear of God, sympathy with the brotherhood; and to sympathy with the brotherhood, love.
8 Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.
For, while these are found in you, and abounding, they render you not slothful, and not unfruitful, in the recognition of our Lord Jesus the Messiah.
9 У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.
For he, in whom these things are not found, is blind and seeth not, and hath forgotten the purgation of his former sins.
10 Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, ніколи не спотикнетесь.
And therefore, my brethren, be ye exceedingly diligent to make your calling and election sure, by your good actions: for, by so doing, ye will never fall away.
11 Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічне царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. (aiōnios g166)
For thus will entrance be given you abundantly, into the everlasting kingdom of our Lord and Redeemer Jesus the Messiah. (aiōnios g166)
12 Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.
And for this reason I am not wearied in reminding you continually of these things; although ye know them well, and are established in this truth.
13 Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;
And it seemeth right to me, so long as I am in this body, to excite you by monition;
14 знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.
since I know, that the demise of my body is speedy, as also my Lord Jesus the Messiah hath showed me.
15 Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.
And I am anxious, that, after my departure, ye too may have it always with you to make mention of these things.
16 Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.
For we have not gone after fables artfully framed, in making known to you the power and advent of our Lord Jesus the Messiah; but it was after we had been spectators of his majesty.
17 Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."
For, when he received from God the Father honor and glory, and, after the splendid glory of his majesty, a voice came to him thus: This is my beloved Son, in whom I am well pleased;
18 сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.
we also heard this identical voice from heaven, which came to him while we were with him in the holy mount.
19 Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;
And we have moreover a sure word of prophecy; and ye will do well, if ye look to it as to a light that shineth in a dark place, until the day shall dawn, and the sun shall arise in your hearts;
20 се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.
ye having the previous knowledge, that no prophecy is an exposition of its own text.
21 Бо ніколи із волі чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.
For at no time was it by the pleasure of man, that the prophecy came; but holy men of God spoke, as they were moved by the Holy Spirit.
