< До римлян 11 >
1 Я запитую тоді: чи Бог відкинув Свій народ? Зовсім ні! Адже я сам ізраїльтянин, нащадок Авраама з роду Веніаміна.
2 Бог не відкинув Свого народу, який Він знав заздалегідь. Невже ви не знаєте, що пише Писання про те, як Ілля скаржився Богові на Ізраїль?
3 «Господи, вони вбили Твоїх пророків і зруйнували Твої жертовники. Я єдиний, хто залишився, і вони намагаються вбити мене».
4 І що ж йому відповів Бог? «Я зберіг для Себе сім тисяч мужів, які не схилили колін перед Ваалом».
5 Так само й тепер є останок, обраний благодаттю.
6 І якщо благодаттю, то не за ділами, інакше благодать уже не була би благодаттю.
7 І що ж? Того, чого так наполегливо прагнув народ Ізраїлю, він не отримав, але отримали обрані, а інші закам’яніли,
8 як написано: «Бог дав їм дух затьмарення, щоб очі не бачили й вуха не чули, аж до цього дня».
9 А Давид каже: «Нехай трапеза їхня стане для них пасткою та приманкою на спотикання й на відплату для них.
10 Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, і нехай їхні спини будуть зігнуті назавжди».
11 Тож я запитую: чи вони спіткнулися, щоб упасти? Зовсім ні! Швидше через їхнє падіння спасіння прийшло до язичників, щоб спонукати їх до ревнощів.
12 Але якщо їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більші багатства принесе їхня повнота!
13 Звертаюся до вас, язичників, оскільки я, апостол язичників, звеличую своє служіння
14 у надії, що викличу ревнощі в моїх рідних, щоб рятувати декого з них.
15 Бо якщо їхнє відторгнення [принесло] світові примирення, [то що принесе] їхнє прийняття, як не воскресіння з мертвих?
16 Якщо закваска свята, то й все тісто [святе]; якщо корінь святий, то й гілки [святі].
17 Якщо ж деякі гілки були відламані, а ти, дика оливко, була прищеплена серед них і тепер стала живитися з кореня та соку оливкового дерева,
18 не вихваляйся перед гілками. Якщо ж вихваляєшся, [то пам’ятай, що] не ти підтримуєш корінь, але корінь підтримує тебе.
19 Отже, скажеш: «Гілки були відламані, щоб я був прищеплений».
20 Добре. Але вони були відламані через невіру, а ти тримаєшся завдяки вірі. Не будь нахабним, але май страх.
21 Бо якщо Бог не пощадив природних гілок, Він не пощадить і тебе.
22 Отже, зважай на доброту й суворість Бога: суворість до тих, хто відпав, але доброту до тебе, за умови, що ти залишишся в Його доброті. Інакше Він і тебе відріже.
23 І якщо вони не залишатимуться в невірі, то будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити.
24 Бо якщо ти, відрізаний від дикого за своєю природою оливкового дерева, всупереч природі був прищеплений до доброго оливкового дерева, то наскільки легше ці природні гілки будуть прищеплені до власного оливкового дерева!
25 Брати, щоб ви не вважали себе розумнішими, ніж ви є, я не хочу залишити вас у невіданні щодо цієї таємниці: зачерствіння спало на частину Ізраїлю, і так буде, поки не увійде повна [кількість] язичників,
26 і таким чином увесь Ізраїль буде спасенний. Як написано: «Визволитель прийде із Сіону; Він відверне безбожність від Якова.
27 І це Мій Завіт із ними, коли Я усуну їхні гріхи».
28 Щодо Доброї Звістки, то вони вороги задля вас, але щодо обрання, то вони улюблені через праотців,
29 адже Божі дари та Його покликання непохитні.
30 Так само як ви колись були неслухняні Богові, але тепер отримали милість через їхню непокірність,
31 так і вони нині стали непокірними, щоб через милосердя Боже до вас і вони могли отримати милість.
32 Адже Бог замкнув усіх у непокору, щоб помилувати всіх. (eleēsē )
33 О, глибино багатства, мудрості й знання Бога! Які незбагненні Його суди й недосліджені шляхи Його!
34 «Хто пізнав задум Господа? Або хто був Його радником?»
35 «Хто колись дав щось Богові, щоб Він мусив повернути?»
36 Адже все від Нього, через Нього й для Нього. Йому слава навіки! Амінь. (aiōn )
