Псалми 77

1 Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.

2 У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.

3 Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)

4 Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.

5 Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.

6 Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:

7 Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?

8 Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?

9 Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)

10 Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».

11 Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.

12 Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.

13 Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?

14 Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.

15 Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)

16 Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.

17 Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.

18 Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.

19 Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.

20 Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.