Псалми 73
1 Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
Ein Psalm Asafs. / Ja, gütig ist Gott gegen Israel, / Gegen die, die reines Herzens sind.
2 А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
Doch meine Füße wären beinah gestrauchelt, / Meine Tritte fast ausgeglitten.
3 коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
Denn ich ward neidisch auf die Prahler, / Als ich das Glück der Frevler sah.
4 Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
Sie kennen ja keine Schmerzen, / Und von Gesundheit strotzt ihr Leib.
5 Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
Nicht sind sie in Unglück wie Sterbliche sonst, / Sie leiden nicht Plage wie andre Leute.
6 Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
Drum ist auch Hoffart ihr Halsschmuck, / Unrecht umhüllt sie als ihr Gewand.
7 Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
Ihr Auge tritt mühsam hervor aus dem Fett, / Ihr Herz ist voll stolzer Gedanken.
8 Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
Sie höhnen und sprechen boshaft von Gewalt, / Sie reden von oben herab.
9 На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
In den Himmel setzen sie ihren Mund, / Ihre Zunge ergeht sich auf Erden.
10 Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
Drum fallen ihnen die Leute zu, / Die schlürfen Wasser in Fülle ein.
11 Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
Sie sprechen: "Wie sollte Gott etwas wissen? / Wohnt denn bei dem Höchsten Kenntnis?
12 Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
Diese Leute leben zwar ohne Gott, / Doch haben sie, ewig ungestört, / Reichtum und Macht erlangt.
13 Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
Umsonst ist's, daß ich mein Herz hab reingehalten / Und meine Hände in Unschuld gewaschen.
14 Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
Ich war doch geplagt den ganzen Tag / Und ward alle Morgen aufs neue gestraft."
15 Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
Hätt ich gedacht: So will ich auch reden, / Ich hätte verleugnet deiner Kinder Geschlecht.
16 І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
So sann ich denn nach, dies Rätsel zu lösen; / Doch allzu schwierig war es für mich;
17 Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
Bis ich in Gottes Heiligtum ging / Und auf ihr (trauriges) Ende merkte.
18 Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
Ja, auf schlüpfrigen Boden stellst du sie, / Du stürzest sie ins Verderben.
19 Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
Wie sind sie im Nu zunichte geworden, / Geschwunden, vergangen durch Schreckensgerichte!
20 Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
Wie ein Traum verfliegt, sobald man erwacht: / So wirst du, Adonái, ihr Bild verschmähn, / Wenn du dich aufmachst (zu richten).
21 Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
Würde (nun wieder) mein Herz erbittert, / Und fühlt ich es stechen in meinen Nieren:
22 тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
Dann wär ich ein Narr und wüßte nichts, / Ich wäre sogar wie ein Tier vor dir.
23 Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
Aber ich bleibe nun stets bei dir, / Du hast ja erfaßt meine rechte Hand.
24 Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
Nach deinem Ratschluß wirst du mich leiten / Und nimmst mich endlich mit Ehren auf.
25 Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
Wen hätt ich im Himmel (ohne dich)? / Und bist du mein, so begehr ich nichts weiter auf Erden.
26 Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
Ist auch mein Leib geschwunden, und schlägt mein Herz nicht mehr: / Meines Herzens Hort und mein Besitz / Bleibt doch Elohim auf ewig!
27 Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
Denn die von dir weichen, die kommen um; / Du vertilgst, die dich treulos verlassen.
28 А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
Mir aber ist köstlich die Nähe Elohims. / Auf Adonái Jahwe ruht mein Vertraun: / So will ich verkündigen all dein Tun.
