< Псалми 31 >
1 Керівнику хору. Псалом Давидів. На Тебе, я Господи, покладаю надію, [тож] нехай не посоромлюся повіки! Врятуй мене у Своїй праведності!
For the Leader. A Psalm of David. In thee, O LORD, have I taken refuge; let me never be ashamed; deliver me in Thy righteousness.
2 Схили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене, будь для мене скелею пристановища, домом твердині, щоб врятувати мене.
Incline Thine ear unto me, deliver me speedily; be Thou to me a rock of refuge, even a fortress of defence, to save me.
3 Бо Ти моя скеля й твердиня моя; заради імені Твого веди мене й керуй мною.
For Thou art my rock and my fortress; therefore for Thy name's sake lead me and guide me.
4 Витягни мене з тенет, які вони для мене таємно розставили, адже ти моє пристановище.
Bring me forth out of the net that they have hidden for me; for Thou art my stronghold.
5 У руки Твої я ввіряю дух мій; визволи мене, Господи, Боже істини.
Into Thy hand I commit my spirit; Thou hast redeemed me, O LORD, Thou God of truth.
6 Ненавиджу тих, що шанують марних ідолів; я ж надію покладаю на Господа.
I hate them that regard lying vanities; but I trust in the LORD.
7 Веселитимусь і радітиму Твоєму милосердю, бо Ти побачив моє пригнічення, дізнався про скорботи мого серця
I will be glad and rejoice in Thy lovingkindness; for Thou hast seen mine affliction, Thou hast taken cognizance of the troubles of my soul,
8 й не віддав мене в руки ворога мого на поталу, але поставив мої ноги на просторому місці.
And Thou hast not given me over into the hand of the enemy; Thou hast set my feet in a broad place.
9 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, згасли від смутку мої очі, моя душа й нутро моє.
Be gracious unto me, O LORD, for I am in distress; mine eye wasteth away with vexation, yea, my soul and my body.
10 Бо життя моє згасає в журбі, і роки мої – у зітханнях. Моя сила спіткнулася через гріхи мої, і кістки мої виснажилися.
For my life is spent in sorrow, and my years in sighing; my strength faileth because of mine iniquity, and my bones are wasted away.
11 Через усіх супротивників моїх став я ганьбою для своїх сусідів і страхом для тих, хто [добре] знав мене; хто бачить мене на вулиці – тікає від мене.
Because of all mine adversaries I am become a reproach, yea, unto my neighbours exceedingly, and a dread to mine acquaintance; they that see me without flee from me.
12 Забутий я в серцях [їхніх], немов померлий; став я немов розбитий глек.
I am forgotten as a dead man out of mind; I am like a useless vessel.
13 Бо чую я наклепи від багатьох, жах навколо. Змовляються вони разом проти мене, задумують життя моє забрати.
For I have heard the whispering of many, terror on every side; while they took counsel together against me, they devised to take away my life.
14 Але я на Тебе надію покладаю, Господи! Кажу я: «Ти мій Бог!»
But as for me, I have trusted in Thee, O LORD; I have said: 'Thou art my God.'
15 У Твоїй руці час мого [життя]; визволи мене від руки ворогів моїх і від тих, хто мене переслідує.
My times are in Thy hand; deliver me from the hand of mine enemies, and from them that persecute me.
16 Нехай засяє обличчя Твоє над рабом Твоїм, врятуй мене в милості Твоїй.
Make Thy face to shine upon Thy servant; save me in Thy lovingkindness.
17 Господи, нехай не буде мені соромно, що я до Тебе кличу. Нехай соромно стане нечестивим, нехай замовкнуть вони в царстві смерті. (Sheol )
O LORD, let me not be ashamed, for I have called upon Thee; let the wicked be ashamed, let them be put to silence in the nether-world. (Sheol )
18 Нехай оніміють вуста брехливі, що проти праведника говорять зухвало, пихато й з презирством.
Let the lying lips be dumb, which speak arrogantly against the righteous, with pride and contempt.
19 Які ж великі Твої блага, котрі приховав Ти для тих, хто боїться Тебе, які Ти здійснюєш на очах синів людських для тих, хто надію покладає на Тебе!
Oh how abundant is Thy goodness, which Thou hast laid up for them that fear Thee; which Thou hast wrought for them that take their refuge in Thee, in the sight of the sons of men!
20 Ти вкриваєш їх покровом Свого обличчя від [підступних] змов людських, ховаєш їх у наметі [Своєму] від лайливих язиків.
Thou hidest them in the covert of Thy presence from the plottings of man; Thou concealest them in a pavilion from the strife of tongues.
21 Благословенний Господь, Що з’явив мені дивовижну Свою милість, коли я був в оточеному [ворогами] місті.
Blessed be the LORD; for He hath shown me His wondrous lovingkindness in an entrenched city.
22 Я ж сказав у тривозі моїй: «Я вигнаний геть від очей Твоїх!» Але Ти почув голос благань моїх, коли я волав до Тебе.
As for me, I said in my haste: 'I am cut off from before Thine eyes'; nevertheless Thou heardest the voice of my supplications when I cried unto Thee.
23 Любіть Господа, усі вірні Його! Оберігає Господь відданих [Йому] та відплачує сповна гордим.
O love the LORD, all ye His godly ones; the LORD preserveth the faithful, and plentifully repayeth him that acteth haughtily.
24 Будьте мужніми й зміцніться серцем, усі, хто на Господа сподівається.
Be strong, and let your heart take courage, all ye that wait for the LORD.