Eyüp 21
1 Eyüp şöyle yanıtladı:
А Йов відповів та й сказав:
2 “Sözümü dikkatle dinleyin, Bana verdiğiniz avuntu bu olsun.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Bırakın ben de konuşayım, Ben konuştuktan sonra alay edin.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 “Yakınmam insana mı karşı? Niçin sabırsızlanmayayım?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Bana bakın da şaşın, Elinizi ağzınıza koyun.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 Bunu düşündükçe içimi korku sarıyor, Bedenimi titreme alıyor.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Kötüler niçin yaşıyor, Yaşlandıkça güçleri artıyor?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Çocukları sapasağlam çevrelerinde, Soyları gözlerinin önünde.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Evleri güvenlik içinde, korkudan uzak, Tanrı'nın sopası onlara dokunmuyor.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Boğalarının çiftleşmesi hiç boşa çıkmaz, İnekleri hep doğurur, hiç düşük yapmaz.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Çocuklarını sürü gibi salıverirler, Yavruları oynaşır.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 Tef ve lir eşliğinde şarkı söyler, Ney sesiyle eğlenirler.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 Tanrı'ya, ‘Bizden uzak dur!’ derler, ‘Yolunu öğrenmek istemiyoruz.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Her Şeye Gücü Yeten kim ki, O'na kulluk edelim? Ne kazancımız olur O'na dua etsek?’
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Ama zenginlikleri kendi ellerinde değil. Kötülerin öğüdü benden uzak olsun.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 “Kaç kez kötülerin kandili söndü, Başlarına felaket geldi, Tanrı öfkelendiğinde paylarına düşen kederi verdi?
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 Kaç kez rüzgarın sürüklediği saman gibi, Kasırganın uçurduğu saman çöpü gibi oldular?
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 ‘Tanrı babaların cezasını çocuklarına çektirir’ diyorsunuz, Kendilerine çektirsin de bilsinler nasıl olduğunu.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 Yıkımlarını kendi gözleriyle görsünler, Her Şeye Gücü Yeten'in gazabını içsinler.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 Çünkü sayılı ayları sona erince Geride bıraktıkları aileleri için niye kaygı çeksinler?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 “En yüksektekileri bile yargılayan Tanrı'ya Kim akıl öğretebilir?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 Biri gücünün doruğunda ölür, Büsbütün rahat ve kaygısız.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 Bedeni iyi beslenmiş, İlikleri dolu.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 Ötekiyse acı içinde ölür, İyilik nedir hiç tatmamıştır.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 Toprakta birlikte yatarlar, Üzerlerini kurt kaplar.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 “Bakın, düşüncelerinizi, Bana zarar vermek için kurduğunuz düzenleri biliyorum.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 ‘Büyük adamın evi nerede?’ diyorsunuz, ‘Kötülerin çadırları nerede?’
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Yolculara hiç sormadınız mı? Anlattıklarına kulak asmadınız mı?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 Felaket günü kötü insan esirgenir, Gazap günü ona kurtuluş yolu gösterilir.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Kim davranışını onun yüzüne vurur? Kim yaptığının karşılığını ona ödetir?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 Mezarlığa taşınır, Kabri başında nöbet tutulur.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 Vadi toprağı tatlı gelir ona, Herkes ardından gider, Önüsıra gidenlerse sayısızdır.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 “Boş laflarla beni nasıl avutursunuz? Yanıtlarınızdan çıkan tek sonuç yalandır.”
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
