Salmos 2
1 ¿Por qué las naciones se alborotan tan violentamente, y por qué los pensamientos de la gente son tan tontos?
Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?
2 Los reyes de la tierra tomaron su lugar, y los gobernantes juntos consultarán unidos. contra el Señor y contra el rey escogido, diciendo:
Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:
3 ¡Sean rotas sus cadenas, y sus cuerdas sean quitadas de nosotros!
„Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!
4 Entonces aquel que mora en los cielos se reirá; el Señor se burlará de ellos.
Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!
5 Entonces vendrán sus palabras de ira a oídos de ellos, y con su ira se asustarán.
Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:
6 Pero he puesto a mi rey en mi santo monte de Sión.
„Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.
7 Dejaré en claro la decisión del Señor: él me ha dicho: Tú eres mi hijo, hoy te he engendrado.
Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Pídeme, y yo te daré las naciones por tu herencia, y los límites más lejanos de la tierra estarán bajo tu mano.
Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!
9 Ellos serán gobernados por ti con una vara de hierro; se romperán como el vaso de un alfarero.
Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.
10 Así que ahora sean sabios, ustedes reyes: tomen su enseñanza, jueces de la tierra.
А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:
11 Adoren al Señor con reverencia y alegría, postrándose a sus pies y dándole honor,
Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!
12 Honren al Hijo, Por temor a que él se enoje, haciendo que la destrucción venga sobre ustedes en el camino. porque él se enoja rápidamente. Felices son todos los que ponen su fe en él.
Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!
