Salmos 102
1 Escucha mi oración, oh Señor, y deja que mi clamor llegue a ti.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 No se me oculte tu rostro en el día de mi angustia; escúchame y deja que mi clamor sea respondido rápidamente.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 Mis días se desperdician como humo, y mis huesos se queman como en un fuego.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 Mi corazón está roto; se ha secado y muerto como la hierba, por lo que no pienso en la comida.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 Debido a la voz de mi dolor, mi carne se desperdicia hasta los huesos.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 Soy como un pájaro que vive solo en el desierto; como el pájaro nocturno en un desperdicio de arena.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 Mantengo la vigilancia como un pájaro solo en la parte superior de la casa.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 Mis enemigos dicen mal de mí todo el día; aquellos que son violentos contra mí hacen uso de mi nombre como una maldición.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Tengo polvo para el pan y mi bebida se ha mezclado con llanto.
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 Por tu pasión y tu ira, porque yo fui enaltecido y humillado.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 Mis días son como una sombra que se extiende; Estoy seco como la hierba.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 Pero tú, oh Señor, eres eterno; y tu nombre nunca llegará a su fin.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 De nuevo te levantarás y tendrás piedad de Sión; porque ha llegado el momento de que ella sea consolada.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 Porque tus siervos se complacen en sus piedras, sienten dolor por sus ruinas.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Entonces las naciones darán honor al nombre del Señor, y todos los reyes de la tierra temerán a su gloria.
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 Cuando el Señor haya levantado los muros de Sión, y sea visto en su gloria;
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 Cuando ha oído la oración de los pobres, y no ha puesto su solicitud de lado.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Esto se pondrá por escrito para la generación venidera, y las personas del futuro alabarán al Señor.
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 Porque desde su lugar santo el Señor lo ha visto, desde lo alto del cielo mira desde lo alto la tierra;
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 Al oír el clamor del prisionero, liberando a aquellos por quienes se ordena la muerte;
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 Para que se proclame el nombre del Señor en Sión, y su alabanza en Jerusalén;
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 Cuando se junten los pueblos, y los reinos, para adorar al Señor.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 Él retiró de mí mi fortaleza en el camino; él ha acortado mis días.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 Diré: Dios mío, no me lleves antes de mi tiempo; tus años pasan por todas las generaciones.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 En el pasado pusiste la tierra sobre su base, y los cielos son obra de tus manos.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 Ellos llegarán a su fin, pero tú seguirás adelante; todos ellos envejecerán como un abrigo, y como una túnica serán cambiados:
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 Pero tú eres el inmutable, y tus años no tendrán fin.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 Los hijos de tus siervos tendrán un lugar seguro para descansar, y su descendencia estará siempre delante de ti.
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
