Job 13
1 Verdaderamente, mi ojo ha visto todo esto, me han llegado noticias al oído y tengo conocimiento de ello.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 En mi mente están las mismas cosas que en la tuya; Soy igual a ustedes.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Pero habría hablado con el Dios Todopoderoso, y mi deseo es tener una discusión con Dios.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 Pero ustedes son forjadores de mentiras; Todos ustedes son médicos vanos, no tienen ningún valor.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 ¡Si solo te callas, sería un signo de sabiduría!
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Escucha el argumento de mi boca, y toma nota de las palabras de mis labios.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 ¿Dirás en el nombre de Dios lo que no está bien, y le pondrás palabras falsas en la boca?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 ¿Tendrán respeto por la persona de Dios en esta causa y se presentarán como sus partidarios?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 ¿Será bueno para ti ser examinado por él, o tienes el pensamiento de que puede ser guiado al error como un hombre?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 Él ciertamente te castigará, si muestras preferencia por las personas en secreto.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 ¿No te hará temer su gloria para que tus corazones sean vencidos delante de él?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Tus recuerdos son solo polvo, y tus cuerpos son solo barro.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Cállense y déjenme decir lo que tengo en mente, y que venga lo que venga sobre mí.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Porque he de quitarme mi carne con mis dientes, y pondré mi vida en mis manos.
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 En verdad, él me pondrá fin; aun así esperaré en él, con tal de presentar ante el mi argumento;
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 Y esa será mi salvación, porque un malvado no vendría ante él,
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Escuchen mis palabras con cuidado y mantengan lo que digo en sus mentes.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Mira, he puesto en orden mi causa y estoy seguro de que seré justificado.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 ¿Alguien puede argumentar en mi contra? Si es así, me quedaría callado y me quedaría sin vida.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 Solo dos cosas quiero hacer, entonces no me esconderé de tu presencia.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Quita tu mano de mí; y no me asustes con tu terror.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Entonces, al sonido de tu voz daré respuesta; o déjame exponer mi causa para que me des una respuesta.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 ¿Cuál es el número de mis malas acciones y mi pecado? dame conocimiento de mis transgresiones y mis pecados.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 ¿Por qué tu rostro está oculto de mí, como si estuviera contado entre tus enemigos?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 ¿Serás duro con una hoja en vuelo ante el viento? ¿Perseguirás a una paja?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 Porque escribes cosas amargas en mi contra, y me castigaste por los pecados de mi juventud;
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 Y pones cepos en mis pies, vigilando todos mis caminos, imprimes marcas en las plantas de mis pies;
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 Y él se consumirá como una cosa podrida, o como una túnica que se ha convertido en alimento para la polilla.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
