Génesis 8

1 Y Dios guardó a Noé en mente, y todos los seres vivientes y las bestias que estaban con él en el arca; y Dios envió un viento sobre la tierra, y las aguas descendieron.

І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.

2 Y se cerraron las fuentes del abismo y las ventanas del cielo, y la lluvia del cielo se paró.

І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.

3 Y las aguas se volvieron lentamente de la tierra, y al cabo de ciento cincuenta días las aguas fueron más bajas.

І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.

4 Y el día diecisiete del mes séptimo, el arca se posó en los montes de Ararat.

А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

5 Y las aguas fueron decreciendo, hasta que el primer día del mes décimo se vieron las copas de los montes.

І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

6 Entonces, después de cuarenta días, a través de la ventana abierta del arca que él había hecho,

І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

7 Noé envió un cuervo, que fue por aquí y por allá hasta que las aguas se secó en la tierra.

І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

8 Y envió una paloma para ver si las aguas habían desaparecido de la faz de la tierra;

І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.

9 Pero la paloma no vio lugar de descanso para su pie, y volvió al arca, porque las aguas aún estaban sobre toda la tierra; y él extendió su mano, y la tomó en el arca.

Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

10 Y después de esperar otros siete días, envió a la paloma otra vez;

І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

11 Y la paloma volvió al anochecer, y en su boca había una hoja de olivo quebrada; y Noé estaba seguro de que las aguas habían bajado sobre la tierra.

І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

12 Y después de siete días más, él envió a la paloma de nuevo, pero ella no regresó a él.

І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

13 Y en el año seiscientos y uno, el primer día del primer mes, las aguas se secaron sobre la tierra; y Noé quitó la cubierta del arca y vio que la faz de la tierra estaba seca.

І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

14 Y en el vigésimo séptimo día del segundo mes, la tierra estaba seca.

А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.

15 Y Dios dijo a Noé:

І промовив Ноєві Господь, кажучи:

16 Sal del arca, tú y tu mujer, tus hijos y las mujeres de tus hijos.

„Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

17 Saca todos los animales que están contigo, aves y ganado, y todo lo que se arrastra en la tierra, para que tengan descendencia, sean fértiles y se aumenten en la tierra.

Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.

18 Y salió Noé con sus hijos, y su mujer, y las mujeres de sus hijos;

І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

19 Y toda bestia y ave, y todo ser viviente de todo género que va sobre la tierra, salieron del arca.

Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.

20 Y Noé hizo un altar al Señor, y de todo animal limpio y pájaro hizo ofrendas quemadas en el altar.

І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.

21 Y cuando vino el dulce aroma al Señor, él dijo en su corazón: No volveré a maldecir la tierra por causa del hombre, porque los pensamientos del corazón del hombre son malos desde sus primeros días; nunca más enviaré destrucción sobre todos los seres vivos como lo hice.

І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

22 Mientras la tierra continúa, el tiempo de la siembra y la entrada del grano, el frío y el calor, el verano y el invierno, el día y la noche, no llegarán a su fin.

Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“

A Dove is Sent Forth from the Ark