Salmos 22
1 ¡ʼEL mío, ʼEL mío! ¿Por qué me desamparaste? ¿Por qué estás lejos de mi salvación y de las palabras de mi clamor?
Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
2 ʼElohim mío, clamo de día, y no respondes, Y de noche, y no hay descanso para mí.
Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
3 Pero Tú eres santo, ¡Tú, que moras entre las alabanzas de Israel!
Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
4 En Ti confiaron nuestros antepasados. Confiaron, y Tú los libraste.
На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
5 Clamaron a Ti, y fueron librados. Confiaron en Ti, y no fueron avergonzados.
До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
6 Pero yo soy gusano y no hombre, Oprobio de los hombres y despreciado por el pueblo.
А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
7 Todos los que me ven me escarnecen. Hacen una mueca con los labios. Menean la cabeza y dicen:
Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
8 Se encomendó a Yavé. Líbrelo Él. Que Él lo rescate, Puesto que se complacía en Él.
„Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
9 Pero Tú eres el que me sacó del vientre. Me diste confianza aun cuando estaba a los pechos de mi madre.
Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
10 A Ti fui entregado desde la matriz, Desde el vientre de mi madre Tú eres mi ʼEL.
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
11 No te alejes de Mí, porque la angustia está cerca, Porque no hay quien ayude.
Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
12 Me rodearon muchos toros. Fuertes toros de Basán me rodearon.
Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
13 Abren su boca contra mí Como león voraz y rugiente.
на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
14 Soy derramado como aguas Y todos mis huesos se descoyuntan. Mi corazón se volvió como cera. Se derritió entre mis órganos.
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
15 Mi vigor está seco como tiesto Y mi lengua se pega a mis mandíbulas. ¡Me pones en el polvo de la muerte!
Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
16 Perros me rodearon. Me cercó cuadrilla de perversos. Horadaron mis manos y mis pies.
Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
17 Puedo contar todos mis huesos. Ellos me miran y me observan.
Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
18 Reparten entre sí mis ropas, Y sobre mi túnica echan suertes.
Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
19 Pero Tú, oh Yavé, ¡no te alejes! Fortaleza mía, ¡Apresúrate a socorrerme!
А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
20 ¡Libra de la espada el alma mía, Del poder del perro mi vida!
Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
21 ¡Sálvame de la boca del león Y de los cuernos de los toros salvajes! ¡Me has respondido!
Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
22 Anunciaré tu Nombre a mis hermanos. En medio de la congregación te alabaré.
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
23 Los que temen a Yavé, alábenlo. Glorifíquenlo, toda la descendencia de Jacob, Y témanle, toda la descendencia de Israel,
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
24 Porque no menospreció ni aborreció el dolor del afligido, Ni de él ocultó su rostro, Sino cuando clamó a Él, Lo escuchó.
бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
25 De Ti viene mi alabanza en la gran congregación. Cumpliré mis votos delante de los que te temen.
Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
26 ¡Los pobres comerán y serán saciados! ¡Alabarán a Yavé los que lo buscan! ¡Que su corazón viva para siempre!
будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
27 Se acordarán y volverán a Yavé de todos los confines de la tierra, Y todas las familias de las naciones se postrarán delante de Ti.
Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
28 Porque de Yavé es el reino, Y Él gobierna las naciones.
бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
29 Comerán y se postrarán Todos los poderosos de la tierra, Los que bajan al polvo se postrarán ante Él, Los que no pueden conservar viva su alma.
Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
30 Una futura generación le servirá. Esto se dirá de ʼAdonay hasta la próxima generación.
Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
31 Acudirán y declararán su justicia, Anunciarán a pueblo que nacerá que Él hizo esto.
При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
