Romanos 3
1 ¿Tienen entonces los judíos alguna ventaja? ¿Tiene algún beneficio la circuncisión?
Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?
2 Sí. ¡Hay muchos beneficios! En primer lugar, el mensaje de Dios fue confiado a los judíos.
Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.
3 ¿Qué pasaría si alguno de ellos no creyera en Dios? ¿Acaso su falta de fe en Dios anula la fidelidad de Dios?
Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
4 ¡Claro que no! Incluso si todos los demás mienten, Dios siempre dice la verdad. Como dice la Escritura: “Quedará demostrado que tienes la razón en lo que dices, y ganarás tu caso cuando seas juzgado”
Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.
5 Pero si el hecho de que estamos equivocados ayuda a demostrar que Dios está en lo correcto, ¿qué debemos concluir? ¿Que Dios se equivoca al pronunciar juicio sobre nosotros? (Aquí estoy hablando desde una perspectiva humana).
А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедгливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.
6 ¡Por supuesto que no! ¿De qué otra manera podría Dios juzgar al mundo?
Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?
7 Alguno podría decir: “¿Por qué sigo siendo condenado como pecador si mis mentiras hacen que la verdad de Dios y su gloria sean más obvias al contrastarlas?”
Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
8 ¿Acaso se trata de “Vamos a pecar para dar lugar al bien”? Algunos con calumnia nos acusan de decir eso. ¡Tales personas deberían ser condenadas!
І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“Справедливий о́суд на таких!
9 Entonces, ¿son los judíos mejores que los demás? ¡Ciertamente no! Recordemos que ya hemos demostrado que tanto judíos como extranjeros estamos bajo el control del pecado.
То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,
10 Como dice la Escritura: “Nadie hace lo recto, ni siquiera uno.
як написано: „Нема праведного ані о́дного;
11 Nadie entiende, nadie busca a Dios.
нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
12 Todos le han dado la espalda, todos hacen lo que es malo. Nadie hace lo que es bueno, ni siquiera uno.
усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
13 Sus gargantas son como una tumba abierta; sus lenguas esparcen engaño; sus labios rebosan veneno de serpientes.
Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,
14 Sus bocas están llenas de amargura y maldiciones,
уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!
15 y están prestos para causar dolor y muerte.
Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
16 Su camino los lleva al desastre y la miseria;
руїна та злидні на їхніх дорогах,
17 no saben cómo vivir en paz.
а дороги миру вони не пізнали!
18 No les importa en absoluto respetar a Dios”.
Нема страху Божого перед очима їхніми“.
19 Está claro que todo lo que dice la ley se aplica a aquellos que viven bajo la ley, para que nadie pueda tener excusa alguna, y para asegurar que todos en el mundo sean responsables ante Dios.
А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
20 Porque nadie es justificado ante Dios por hacer lo que la ley exige. La ley solo nos ayuda a reconocer lo que es realmente el pecado.
Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
21 Pero ahora se ha demostrado el carácter bondadoso y recto de Dios. Y no tiene nada que ver con el cumplimiento de la ley, aunque ya se habló de él por medio de la ley y los profetas.
А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.
22 Este carácter recto de Dios viene a todo aquél que cree en Jesucristo, aquellos que ponen su confianza en él. No importa quienes seamos:
А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
23 Todos hemos pecado y hemos fallado en alcanzar el ideal glorioso de Dios.
бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
24 Sin embargo, por medio del regalo de su gracia, Dios nos hace justos, a través de Jesucristo, quien nos hace libres.
але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,
25 Dios presentó abiertamente a Jesús como el don que trae paz a aquellos que creen en él, quien derramó su sangre. Hizo esto con el fin de demostrar que él es verdaderamente recto, porque anteriormente se contuvo y pasó por alto los pecados,
що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,
26 pero ahora, en el presente, Dios demuestra que es justo y hace lo recto, y que hace justos a los que creen en Jesús.
за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
27 ¿Acaso tenemos algo de qué jactarnos? Por supuesto que no, ¡no hay lugar para ello! ¿Por qué? ¿Acaso es porque seguimos la ley de guardar los requisitos? No, nosotros seguimos la ley de la fe en Dios.
Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.
28 Entonces concluimos que somos hechos justos por Dios por medio de nuestra fe en él, y no por la observancia de la ley.
Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.
29 ¿Acaso Dios es solamente Dios de los judíos? ¿Acaso él no es el Dios de los demás pueblos también? ¡Por supuesto que sí!
Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
30 Solo hay un Dios, y él nos justifica por nuestra fe en él, quienesquiera que seamos, judíos o extranjeros.
бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.
31 ¿Significa eso que por creer en Dios desechamos de la ley? ¡Por supuesto que no! De hecho, afirmamos la importancia de la ley.
Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.
