Psalmi 94
1 Oh Gospod Bog, ki mu pripada maščevanje, oh Bog, ki mu pripada maščevanje, pokaži se.
Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
2 Dvigni se, ti sodnik zemlje; povrni nagrado ponosnim.
піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
3 Gospod, doklej bodo zlobni, doklej bodo zlobni slavili zmago?
Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
4 Kako dolgo bodo izgovarjali in govorili trde stvari in se bahali vsi delavci krivičnosti?
Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
5 Tvoje ljudstvo razbijajo na koščke, oh Gospod in prizadevajo tvojo dediščino.
Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
6 Ubijajo vdovo in tujca in morijo osirotele.
Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
7 Vendar pravijo: » Gospod nas ne bo videl niti Bog Jakobov tega ne bo upošteval.«
та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
8 Razumite, vi brutalni izmed ljudstva, in vi bedaki, kdaj boste modri?
Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
9 Kdor je zasadil uho, da ne bi slišal? Kdor je oblikoval oko, da ne bi videl?
Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
10 Kdor kaznuje pogane, da ne bi grajal? Kdor uči človeka spoznanja, da ne bi vedel?
Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
11 Gospod pozna človekove misli, da so le-te ničevost.
Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
12 Blagoslovljen je človek, ki ga karaš, oh Gospod in ga učiš iz svoje postave,
Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
13 da mu lahko daš počitek od dni nadloge, dokler ni izkopana jama za zlobnega.
щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
14 Kajti Gospod ne bo zavrgel svojega ljudstva niti ne bo zapustil svoje dediščine.
бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
15 Toda sodba se bo vrnila k pravičnosti in vsi iskreni v srcu ji bodo sledili.
бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
16 Kdo se bo zame dvignil zoper hudodelce? Ali kdo bo zame vstal zoper delavce krivičnosti?
Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17 Če Gospod ne bi bil moja pomoč, bi moja duša skoraj prebivala v tišini.
Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
18 Ko sem rekel: »Moje stopalo zdrsuje, me je podpiralo tvoje usmiljenje, oh Gospod.
Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
19 V množici mojih misli znotraj mene tvoje tolažbe razveseljujejo mojo dušo.
Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
20 Mar bo prestol krivičnosti, ki z uzakonitvijo snuje vragolijo, imel družbo s teboj?
Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
21 Skupaj se zbirajo zoper dušo pravičnega in obsojajo nedolžno kri.
Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
22 Toda Gospod je moja obramba in moj Bog je skala mojega zatočišča.
І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
23 Nadnje bo privedel njihovo lastno krivičnost in odsekal jih bo v njihovi lastni zlobnosti; da, Gospod, naš Bog, jih bo odsekal.
і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
