Псалтирь 123

1 К Тебе возведох очи мои, Живущему на небеси.

Пісня сходження. До Тебе підношу я очі свої, о, Той, Хто мешкає на небесах!

2 Се, яко очи раб в руку господий своих, яко очи рабыни в руку госпожи своея: тако очи наши ко Господу Богу нашему, дондеже ущедрит ны.

Ось, як очі рабів – на руку їхніх володарів, як очі служниці – на руку її пані, так очі наші [звернені] до Господа, Бога нашого, доки Він не помилує нас.

3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, яко помногу исполнихомся уничижения:

Помилуй нас, Господи, бо досить наситилися ми безчестям,

4 наипаче наполнися душа наша поношения гобзующих и уничижения гордых.

досить наситилася душа наша глузуванням пихатих, презирством від гордих.