Притчи Соломона 16
1 Человеку предложение сердца: и от Господа ответ языка.
心にはかることは人に属し、舌の答は主から出る。
2 Вся дела смиреннаго явленна пред Богом, и укрепляяй духи Господь.
人の道は自分の目にことごとく潔しと見える、しかし主は人の魂をはかられる。
3 Приближи ко Господу дела твоя, и утвердятся помышления твоя.
あなたのなすべき事を主にゆだねよ、そうすれば、あなたの計るところは必ず成る。
4 Вся содела Господь Себе ради: нечестивии же в день зол погибнут.
主はすべての物をおのおのその用のために造り、悪しき人をも災の日のために造られた。
5 Нечист пред Богом всяк высокосердый: в руку же руце влагаяй неправедно не обезвинится.
すべて心に高ぶる者は主に憎まれる、確かに、彼は罰を免れない。
6 Начало пути блага, еже творити праведная, приятна же пред Богом паче, нежели жрети жертвы.
いつくしみとまことによって、とがはあがなわれる、主を恐れることによって、人は悪を免れる。
7 Ищай Господа обрящет разум со правдою:
人の道が主を喜ばせる時、主はその人の敵をもその人と和らがせられる。
8 праве же ищущии его обрящут мир.
正義によって得たわずかなものは、不義によって得た多くの宝にまさる。
9 Вся дела Господня со правдою: хранится же нечестивый на день зол.
人は心に自分の道を考え計る、しかし、その歩みを導く者は主である。
10 Пророчество во устнех царевых, в судищи же не погрешат уста его.
王のくちびるには神の決定がある、さばきをするとき、その口に誤りがない。
11 Превеса мерила правда у Господа: дела же Его мерила праведная.
正しいはかりと天びんとは主のものである、袋にあるふんどうもすべて彼の造られたものである。
12 Мерзость цареви творяй злая: со правдою бо уготовляется престол началства.
悪を行うことは王の憎むところである、その位が正義によって堅く立っているからである。
13 Приятны царю устне праведны, словеса же правая любит Господь.
正しいくちびるは王に喜ばれる、彼は正しい事を言う者を愛する。
14 Ярость царева вестник смерти: муж же премудр утолит его.
王の怒りは死の使者である、知恵ある人はこれをなだめる。
15 Во свете жизни сын царев: приятнии же ему яко облак позден.
王の顔の光には命がある、彼の恵みは春雨をもたらす雲のようだ。
16 Угнеждения премудрости избраннее злата: вселения же разума дражайши сребра.
知恵を得るのは金を得るのにまさる、悟りを得るのは銀を得るよりも望ましい。
17 Путие жизни укланяются от злых: долгота же жития путие праведни. Приемляй наказание во благих будет, храняй же обличения умудрится. Иже хранит своя пути, соблюдает свою душу: любяй же живот свой щадит своя уста.
悪を離れることは正しい人の道である、自分の道を守る者はその魂を守る。
18 Прежде сокрушения предваряет досаждение, прежде же падения злопомышление.
高ぶりは滅びにさきだち、誇る心は倒れにさきだつ。
19 Лучше кроткодушен со смирением, нежели иже разделяет корысти с досадительми.
へりくだって貧しい人々と共におるのは、高ぶる者と共にいて、獲物を分けるにまさる。
20 Разумный в вещех обретатель благих, надеяйся же на Господа блажен.
慎んで、み言葉をおこなう者は栄える、主に寄り頼む者はさいわいである。
21 Премудрыя и разумныя злыми наричут, сладции же в словеси множае услышани будут.
心に知恵ある者はさとき者ととなえられる、くちびるが甘ければ、その教に人を説きつける力を増す。
22 Источник животен разум стяжавшым, наказание же безумных зло.
知恵はこれを持つ者に命の泉となる、しかし、愚かさは愚かな者の受ける懲しめである。
23 Сердце премудраго уразумеет яже от своих ему уст, во устнах же носит разум.
知恵ある者の心はその言うところを賢くし、またそのくちびるに人を説きつける力を増す。
24 Сотове медовнии словеса добрая, сладость же их изцеление души.
ここちよい言葉は蜂蜜のように、魂に甘く、からだを健やかにする。
25 Суть путие мнящиися прави быти мужу, обаче последняя их зрят во дно адово.
人が見て自分で正しいとする道があり、その終りはついに死にいたる道となるものがある。
26 Муж в трудех труждается себе и изнуждает погибель свою: строптивый во своих устах носит погибель.
ほねおる者は飲食のためにほねおる、その口が自分に迫るからである。
27 Муж безумен копает себе злая и во устнах своих сокровищствует огнь.
よこしまな人は悪を企てる、そのくちびるには激しい火のようなものがある。
28 Муж строптивый разсылает злая, и светилник льсти вжигает злым, и разлучает други.
偽る者は争いを起し、つげ口する者は親しい友を離れさせる。
29 Муж законопреступен прельщает други и отводит их в пути не благи.
しえたげる者はその隣り人をいざない、これを良くない道に導く。
30 Утверждаяй очи свои мыслит развращенная, грызый же устне свои определяет вся злая: сей пещь есть злобы.
めくばせする者は悪を計り、くちびるを縮める者は悪事をなし遂げる。
31 Венец хвалы старость, на путех же правды обретается.
しらがは栄えの冠である、正しく生きることによってそれが得られる。
32 Лучше муж долотерпелив паче крепкаго, (и муж разум имеяй паче земледелца великаго: ) удержаваяй же гнев паче вземлющаго град.
怒りをおそくする者は勇士にまさり、自分の心を治める者は城を攻め取る者にまさる。
33 В недра входят вся неправедным: от Господа же вся праведная.
人はくじをひく、しかし事を定めるのは全く主のことである。
