Jobho 14
1 “Munhu akazvarwa nomukadzi ane mazuva mashoma azere nokutambudzika.
Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:
2 Anobuda seruva agosvava; anotiza somumvuri, haagari.
вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.
3 Ko, munotarisisa munhu akadai here? Ko, muchamuuyisa kuzotongwa pamberi penyu here?
І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!
4 Ndianiko angabudisa chinhu chakachena kubva pane chine tsvina? Hakuna!
Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!
5 Mazuva omunhu akatarwa; makatema kuwanda kwemwedzi yake, mukamutarira miganhu yaasingagoni kudarika.
Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —
6 Naizvozvo regai kumutarisa uye mumusiye ari oga, kusvikira apedza nguva yake somunhu anoshanda.
відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.
7 “Asi kumuti kune tariro: Kana ukatemwa, unobukirazve, uye mabukira awo matsva haasvavi.
Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;
8 Midzi yawo ingava yakwegura hayo muvhu uye hunde yawo ichifa muvhu,
якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,
9 asi uchabukira pakunhuhwira kwemvura ugomera somuti uchangotanga kumera.
то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!
10 Asi munhu anofa agoradzikwa pasi; anofema kokupedzisira uye haazovapozve.
А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?
11 Sokupera kunoita mvura mugungwa, kana kupwa nokuoma kworwizi,
Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,
12 saizvozvo munhu anovata pasi asingazomuki; kusvikira matenga asisiko, vanhu havazomukizve kana kumutswa pakuvata kwavo.
так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.
13 “Haiwa, dai mandiviga henyu muguva chete, uye mandiviga kusvikira kutsamwa kwenyu kwapfuura! Dai chete manditarira nguva, uye ipapo mugondirangarira! (Sheol h7585)
О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав! (Sheol h7585)
14 Kana munhu akafa, angazoraramazve here? Mazuva ose okushanda kwangu kwakaoma, ndicharindira kusvikira kuvandudzwa kwangu kwasvika.
Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!
15 Muchadana uye ini ndichakupindurai; muchashuva chisikwa chamakaita namaoko enyu.
Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
16 Zvirokwazvo muchaverenga nhambwe dzangu ipapo, asi musingarondi chivi changu.
бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —
17 Kudarika kwangu kuchasungirwa musaga; muchafukidzira chivi changu.
провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.
18 “Asi sokupfupfunyuka kunoita gomo rigoondomoka, uye sokubviswa kwedombo panzvimbo yaro,
Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,
19 semvura inochera mabwe, uye sokuyerera kwemvura zhinji inokukura ivhu, saizvozvo munoparadza tariro yomunhu.
каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.
20 Munomukunda kamwe chete zvachose, uye akasazovapo; munoshandura chiso chake mobva mamudzinga.
Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.
21 Kana vanakomana vake vachikudzwa, iye haazvizivi; kana vakadzikisirwa pasi, iye haazvioni.
Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.
22 Anongonzwa kurwadza kwomuviri wake chete, agozvichema iye pachake bedzi.”
Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.
