Псалмул 55
1 Я аминте, Думнезеуле, ла ругэчуня мя ши ну Те аскунде де черериле меле!
Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;
2 Аскултэ-мэ ши рэспунде-мь! Рэтэческ ынкоаче ши ынколо ши мэ фрэмынт
прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю
3 дин причина зарвей врэжмашулуй ши дин причина апэсэрий челуй рэу. Кэч ей арункэ ненорочиря песте мине ши мэ урмэреск ку мыние.
від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.
4 Ымь тремурэ инима ын мине ши мэ купринде спайма морций,
Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.
5 мэ апукэ фрика ши гроаза ши мэ яу фиорий.
Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.
6 Еу зик: „О, дакэ аш авя арипиле порумбелулуй, аш збура ши аш гэси ундева одихнэ!”
Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,
7 Да, аш фуӂи департе де тот ши м-аш дуче сэ локуеск ын пустиу.
полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. (Села)
8 Аш фуӂи ын грабэ ла ун адэпост де вынтул ачеста нэпрасник ши де фуртуна ачаста.
Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».
9 Нимичеште-й, Доамне, ымпарте-ле лимбиле, кэч ын четате вэд силэ ши чертурь;
Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.
10 зи ши ноапте ей ый дау окол пе зидурь: нелеӂюиря ши рэутатя сунт ын сынул ей;
Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.
11 рэутатя есте ын мижлокул ей ши виклешугул ши ыншелэтория ну липсеск дин пецеле ей.
Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.
12 Ну ун врэжмаш мэ батжокореште, кэч аш суфери; ну потривникул меу се ридикэ ымпотрива мя, кэч м-аш аскунде динаинтя луй.
Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.
13 Чи ту, пе каре те сокотям уна ку мине, ту, фрате де круче ши приетен ку мине!
Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,
14 Ной, каре трэям ымпреунэ ынтр-о плэкутэ приетение ши не дучям ымпреунэ ку мулцимя ын Каса луй Думнезеу!
з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.
15 Сэ винэ моартя песте ей ши сэ се кобоаре де вий ын Локуинца морцилор, кэч рэутатя есте ын локуинца лор, ын инима лор! (Sheol h7585)
Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. (Sheol h7585)
16 Дар еу стриг кэтре Думнезеу, ши Домнул мэ ва скэпа.
Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене.
17 Сяра, диминяца ши ла амязэ, офтез ши ӂем, ши Ел ва аузи гласул меу.
Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.
18 Мэ ва скэпа дин лупта каре се дэ ымпотрива мя ши-мь ва адуче пачя, кэч мулць май сунт ымпотрива мя!
Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто [повстав] на мене.
19 Думнезеу ва аузи ши-й ва смери, Ел, каре дин вешничие стэ пе скаунул Луй де домние. Кэч ын ей ну есте ничо нэдежде де скимбаре ши ну се тем де Думнезеу.
Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить [на престолі]. (Села) Бо вони не змінюються й Бога не бояться.
20 Ей пун мына пе чей че трэяу ын паче ку ей ши ышь калкэ легэмынтул.
Підняв [товариш мій] руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.
21 Гура лор есте дулче ка смынтына, дар ын инимэ поартэ рэзбоюл; кувинтеле лор сунт май алунекоасе декыт унтделемнул, дар, кынд ес еле дин гурэ, сунт ниште сэбий.
Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.
22 Ынкрединцязэ-ць соарта ын мына Домнулуй ши Ел те ва сприжини! Ел ну ва лэса ничодатэ сэ се клатине чел неприхэнит.
Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.
23 Ши Ту, Думнезеуле, ый вей коборы ын фундул гропий. Оамений сетошь де сынӂе ши де ыншелэчуне ну вор ажунӂе нич жумэтате дин зилеле лор. Еу ынсэ мэ ынкред ын Тине!
Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.
