Иоан 12
1 Ку шасе зиле ынаинте де Паште, Исус а венит ын Бетания, унде ера Лазэр, каре фусесе морт ши пе каре ыл ынвиясе дин морць.
За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Віфанії, де був Лазар, якого воскресив із мертвих.
2 Аколо, Й-ау прегэтит о чинэ. Марта служя, яр Лазэр ера унул дин чей че шедяу ла масэ ку Ел.
Там Йому приготували вечерю. Марта слугувала, а Лазар був одним із тих, хто сидів із Ним за столом.
3 Мария а луат ун литру ку мир де нард курат, де маре прец, а унс пичоареле луй Исус ши Й-а штерс пичоареле ку пэрул ей ши с-а умплут каса де миросул мирулуй.
Тоді Марія взяла літру з дуже дорогим чистим нардовим миром, намастила ноги Ісуса й своїм волоссям обтерла Його ноги. І дім наповнився пахощами мира.
4 Унул дин ученичий Сэй, Иуда Искариотянул, фиул луй Симон, каре авя сэ-Л вындэ, а зис:
Але Юда Іскаріот, один з Його учнів, який мав Його зрадити, сказав:
5 „Де че ну с-а вындут ачест мир ку трей суте де лей ши сэ се фи дат сэрачилор?”
―Чому б не продати це миро за триста динаріїв та не роздати бідним?
6 Зичя лукрул ачеста ну пентру кэ пурта грижэ де сэрачь, чи пентру кэ ера ун хоц ши, ка унул каре циня пунга, луа ел че се пуня ын еа.
Він казав так не тому, що піклувався про бідних, а тому, що був злодієм. Йому було доручено носити скриню з грошима, але він брав із неї гроші.
7 Дар Исус а зис: „Лас-о ын паче, кэч еа л-а пэстрат пентру зиуа ынгропэрий Меле.
Ісус сказав: ―Залиши її, вона зберігала це на день Мого похорону.
8 Песэрачь ый авець тотдяуна ку вой, дар пе Мине ну Мэ авець тотдяуна.”
Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
9 О маре мулциме де иудей ау афлат кэ Исус ера ын Бетания ши ау венит аколо ну нумай пентру Исус, чи ка сэ вадэ ши пе Лазэр, пе каре-л ынвиясе дин морць.
Тим часом багато юдеїв дізналося, що Він там. Вони прийшли не тільки заради Ісуса, але й подивитись на Лазаря, якого Він воскресив із мертвих.
10 Преоций чей май де сямэ ау хотэрыт сэ омоаре ши пе Лазэр,
Тоді первосвященники змовилися вбити й Лазаря.
11 кэч дин причина луй мулць иудей плекау де ла ей ши кредяу ын Исус.
Адже багато юдеїв залишало їх і вірило в Ісуса.
12 А доуа зи, о глоатэ маре, каре венисе ла празник, кум а аузит кэ вине Исус ын Иерусалим,
Наступного дня багато людей, які прийшли на свято, почувши, що Ісус іде в Єрусалим,
13 а луат рамурь де финик ши Й-а ешит ын ынтымпинаре, стригынд: „Осана! Бинекувынтат есте Чел че вине ын Нумеле Домнулуй, Ымпэратул луй Исраел!”
взяли пальмові гілки, вийшли Йому назустріч та викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Цар Ізраїля!»
14 Исус а гэсит ун мэгэруш ши а ынкэлекат пе ел, дупэ кум есте скрис:
Ісус, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
15 „Ну те теме, фийка Сионулуй; ятэ кэ Ымпэратул тэу вине кэларе пе мынзул уней мэгэрице.”
«Не бійся, дочко Сіону: Ось Цар твій їде верхи на молодому ослі».
16 Ученичий Луй н-ау ынцелес ачесте лукрурь де ла ынчепут, дар, дупэ че а фост прослэвит Исус, шь-ау адус аминте кэ ачесте лукрурь ерау скрисе деспре Ел ши кэ ей ле ымплинисерэ ку привире ла Ел.
Спочатку Його учні не розуміли цього. Але після того, як Ісус був прославлений, вони згадали, що це було написано про Нього й що це збулося з Ним.
17 Тоць чей че фусесерэ ымпреунэ ку Исус, кынд кемасе пе Лазэр дин мормынт ши-л ынвиясе дин морць, мэртурисяу деспре Ел.
Люди, які були з Ісусом, коли Він покликав Лазаря з гробу й воскресив його з мертвих, свідчили [про це].
18 Ши нородул Й-а ешит ын ынтымпинаре, пентру кэ афласе кэ фэкусе семнул ачеста.
Тому багато людей вийшли Йому назустріч, бо чули, що Він здійснив це знамення.
19 Фарисеий ау зис деч ынтре ей: „Ведець кэ ну кыштигаць нимик. Ятэ кэ лумя се дуче дупэ Ел!”
Тоді фарисеї почали казати один одному: «Бачите, що нічого не допомагає? Ось [увесь] світ пішов за Ним!»
20 Ниште гречь динтре чей че се суисерэ сэ се ынкине ла празник
Серед тих, хто прийшов поклонитися на свято, було декілька греків.
21 с-ау апропият де Филип, каре ера дин Бетсаида Галилеий, л-ау ругат ши ау зис: „Домнуле, ам вря сэ ведем пе Исус.”
Вони підійшли до Филипа, який був із Віфсаїди, що в Галілеї, і просили його: «Пане, ми хочемо побачити Ісуса».
22 Филип с-а дус ши а спус луй Андрей, апой Андрей ши Филип ау спус луй Исус.
Филип пішов і сказав Андрієві, і тоді Андрій та Филип розповіли про це Ісусові.
23 Дрепт рэспунс, Исус ле-а зис: „Асосит часул сэ фие прослэвит Фиул омулуй.
Ісус відповів їм: ―Прийшов час прославитись Синові Людському.
24 Адевэрат, адевэрат вэ спун кэ, дакэ грэунтеледе грыу каре а кэзут пе пэмынт ну моаре, рэмыне сингур, дар дакэ моаре, адуче мулт род.
Істинно кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши в землю, не вмирає, то залишається одне. Але якщо вмирає, дає великий врожай.
25 Чинеышь юбеште вяца о ва перде ши чине ышь урэште вяца ын лумя ачаста о ва пэстра пентру вяца вешникэ. (aiōnios g166)
Кожен, хто любить своє життя, втратить його, а хто ненавидить своє життя в цьому світі, збереже його для вічного життя. (aiōnios g166)
26 Дакэ Ымь служеште чинева, сэ Мэ урмезе; ши ундесунт Еу, аколо ва фи ши служиторул Меу. Дакэ Ымь служеште чинева, Татэл ыл ва чинсти.
Хто служить Мені, той повинен слідувати за Мною; і де Я є, там буде і Мій слуга. Якщо хтось буде служити Мені, Мій Отець шануватиме його.
27 Акум, суфлетул Меу есте тулбурат. Ши че вой зиче: ‘Татэ, избэвеште-Мэ дин часул ачеста’? Дартокмай пентру ачаста ам венит пынэ ла часул ачеста!
Тепер Моя душа стривожена, і що Мені сказати? Отче, врятуй Мене від цієї години? Але саме заради цієї години Я і прийшов.
28 Татэ, прослэвеште Нумеле Тэу!” Ши дин чер, с-а аузит ун глас, каре зичя: „Л-ам прослэвит ши-Л вой май прослэви!”
Отче, прослав Своє ім’я! Тоді почувся голос із неба: «Я прославив і знову прославлю!»
29 Нородул каре стэтя аколо ши каре аузисе гласул а зис кэ а фост ун тунет. Алций зичяу: „Ун ынӂер а ворбит ку Ел!”
Натовп, який був там, почувши це, сказав, що прогримів грім, а інші казали, що ангел говорив із Ним.
30 Исус а рэспунс: „Ну пентру Мине с-а аузит гласул ачеста, чи пентру вой.
Ісус відповів: ―Не для Мене пролунав цей голос, а для вас.
31 Акум аре лок жудеката лумий ачестея, акум стэпыниторуллумий ачестея ва фи арункат афарэ.
Зараз настав суд для цього світу. Тепер правителя цього світу буде вигнано геть.
32 Ши дупэ чевой фи ынэлцат де пе пэмынт, вой атраӂе ла Мине петоць оамений.”
Але коли Я буду піднятий від землі, Я всіх притягну до Себе.
33 Ворбинд астфел, арэта ку че моарте авя сэ моарэ.
Він сказав це, щоб показати, якою смертю має померти.
34 Нородул Й-а рэспунс: „Ной ам аузит дин Леӂе кэ Христосул рэмыне ын вяк. Кум дар зичь Ту кэ Фиул омулуй требуе сэ фие ынэлцат? Чине есте ачест Фиу ал омулуй?” (aiōn g165)
Тоді люди сказали Йому: ―Ми чули із Закону, що Христос житиме вічно. Як же Ти кажеш, що «Син Людський має бути піднятий?» Хто Цей Син Людський? (aiōn g165)
35 Исус ле-а зис: „Лумина май естепуцинэ време ын мижлокул востру. Умблацька уний каре авець лумина, ка сэ ну вэ куприндэ ынтунерикул: чинеумблэ ын ынтунерик ну штие унде мерӂе.
Тоді Ісус сказав їм: ―Світло ще трохи часу буде з вами. Ходіть, доки маєте світло, щоб темрява не охопила вас. Хто ходить у темряві, той не знає, куди йде.
36 Кытэ време авець лумина принтре вой, кредець ын луминэ, ка сэ фиць фийай луминий.” Исус ле-а спус ачесте лукрурь, апой а плекат ши С-а аскунс де ей.
Повірте у світло, поки у вас є світло, щоб ви стали синами світла. Ісус закінчив говорити і, відійшовши, скрився від них.
37 Мэкар кэ фэкусе атытя семне ынаинтя лор, тот ну кредяу ын Ел,
Незважаючи на те, що Він зробив перед ними стільки знамень, вони не вірили в Нього.
38 ка сэ се ымплиняскэ ворба пе каре о спусесе пророкул Исая: „Доамне, чине а дат крезаре проповэдуирий ноастре ши куй а фост дескоперитэ путеря брацулуй Домнулуй?”
Так здійснилося слово пророка Ісаї, який сказав: «Господи, хто повірив почутому від нас і кому відкрилася рука Господня?»
39 Де ачея ну путяу креде, пентру кэ Исая а май зис:
Не могли повірити ще й тому, що, як сказав Ісая:
40 „Ле-а орбит окий ши ле-а ымпетрит инима, ка сэ ну вадэ ку окий, сэ ну ынцелягэ ку инима, сэ ну се ынтоаркэ ла Думнезеу ши сэ-й виндек.”
«Він зробив сліпими їхні очі і закам’янілими їхні серця, щоб вони не бачили очима, і не розуміли серцем, і не навернулися, щоб Я зцілив їх».
41 Исая а спус ачесте лукрурь кынд а вэзут слава Луй ши а ворбит деспре Ел.
Ісая сказав це, адже побачив Його славу й говорив про Нього.
42 Тотушь, кяр динтре фрунташь, мулць ау крезут ын Ел; дар де фрика фарисеилор, ну-Л мэртурисяу пе фацэ, ка сэ ну фие даць афарэ дин синагогэ.
Навіть серед керівників багато хто повірив у Ісуса. Але через фарисеїв вони не визнавали своєї віри, щоб їх не вигнали із синагоги.
43 Кэч ау юбит май мулт слава оаменилор декыт слава луй Думнезеу.
Адже вони любили людську славу більше за Божу славу.
44 Яр Исус а стригат: „Чинекреде ын Мине ну креде ын Мине, чи ын Чел че М-а тримис пе Мине.
Ісус голосно промовив: ―Хто вірить у Мене, той вірить не тільки в Мене, але й у Того, Хто послав Мене.
45 Ши чинеМэ веде пе Мине веде пе Чел че М-а тримис пе Мине.
Той, хто бачить Мене, бачить і Того, Хто послав Мене.
46 Еуам венит ка сэ фиу о луминэ ын луме, пентру ка орьчине креде ын Мине сэ ну рэмынэ ын ынтунерик.
Я – світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не залишався в темряві.
47 Дакэ ауде чинева кувинтеле Меле ши ну ле пэзеште, ну Еуыл жудек, кэч Еу н-амвенит сэ жудек лумя, чи сэ мынтуеск лумя.
Якщо хтось чує Мої слова, але не дотримується їх, Я не суджу його. Адже Я прийшов не судити світ, а спасти його.
48 Пе чинеМэ несокотеште ши ну примеште кувинтеле Меле, аре чине-л осынди: Кувынтулпе каре л-ам вестит Еу, ачела ыл ва осынди ын зиуа де апой.
Для того, хто відкидає Мене й не приймає Моїх слів, є суддя. Слово, яке Я сказав, судитиме його останнього дня.
49 Кэч Еун-ам ворбит де ла Мине Ынсумь, чи Татэл, каре М-а тримис, Ел Ынсушь Мь-а порунчит четребуе сэ спун ши кум требуе сэ ворбеск.
Бо не від Себе Я говорив, але Отець, Який послав Мене, дав Мені заповідь, що сказати і як казати.
