Езра 5
1 Пророчий Хагай, пророкул, ши Захария, фиул луй Идо, ау пророчит иудеилор каре ерау ын Иуда ши ла Иерусалим ын Нумеле Думнезеулуй луй Исраел.
І пророкува́в пророк Огій та Заха́рій, син Іддо, пророки, на юдеїв, що в Юдеї та в Єрусалимі, в Ім'я́ Бога Ізраїля, що над ними.
2 Атунч, Зоробабел, фиул луй Шеалтиел, ши Иосуа, фиул луй Иоцадак, с-ау скулат ши ау ынчепут зидиря Касей луй Думнезеу ла Иерусалим. Ши ымпреунэ ку ей ерау ши пророчий луй Думнезеу каре-й ажутау.
Тоді встали Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і зачали́ будувати Божий дім, що в Єрусалимі, а з ними Божі пророки, що допомагали їм.
3 Ын ачеяшь време, Татнай, дрегэторул де динкоаче де рыу, Шетар-Бознай ши товарэший лор де службэ ау венит ла ей ши ле-ау ворбит аша: „Чине в-а дат ынвоире сэ зидиць каса ачаста ши сэ ридикаць зидуриле ачестя?”
Того ча́су прийшов до них Таттенай, намі́сник Зарі́ччя, і Шетар-Бозенай та їхні товариші́, і сказали їм так: „Хто́ видав вам нака́за будувати цей храм і кінча́ти цю будову?“
4 Ей ле-ау май зис: „Каре сунт нумеле оаменилор каре зидеск клэдиря ачаста?”
Тоді ми сказали їм імена́ тих мужів, що будують цього будинка.
5 Дар окюл луй Думнезеу вегя асупра бэтрынилор иудеилор. Ши ау лэсат сэ мяргэ ынаинте лукрэриле пынэ ла тримитеря уней ынштиинцэрь кэтре Дариус ши пынэ ла примиря уней скрисорь де ла ел ын ачастэ привинцэ.
Та око їхнього Бога було на юдейських старши́х, і вони не спинили їх, аж поки не пі́де доне́сення до Дарія, і тоді дадуть писе́мну відповідь про це.
6 Ятэ купринсул скрисорий тримисе ымпэратулуй Дариус де Татнай, дрегэторул де динкоаче де рыу, де Шетар-Бознай ши товарэший лор дин Афарсак, каре локуяу динкоаче де рыу.
Ось ві́дпис листа, що послав Таттенай, намісник Зарі́ччя, і Шетар-Бозенай, та товари́ство його, і перси, що в Заріччі, до царя Дарія, —
7 Й-ау тримис о скрисоаре ку урмэторул купринс: „Кэтре ымпэратул Дариус, сэнэтате!
вони послали йому доне́сення, а в ньому писано так: „Цареві Дарієві — усякого миру!
8 Сэ штие ымпэратул кэ не-ам дус ын цинутуриле луй Иуда, ла Каса Думнезеулуй челуй маре. Еа се зидеште дин петре чоплите ши ын перець се пуне лемн; лукрул мерӂе репеде ши избутеште ын мыниле лор.
Щоб було відо́ме цареві, що ми ходили до Юдейської окру́ги, до дому великого Бога, а він будується з великого ка́меня, і дерево кладеться в стіни. А робота та робиться докла́дно, і у́спіх у їхній руці́.
9 Ам ынтребат пе бэтрынь ши ле-ам ворбит аша: ‘Чине в-а дат ынвоире сэ зидиць каса ачаста ши сэ ридикаць зидуриле ачестя?’
Тоді ми питалися тих старши́х, і сказали їм так: Хто видав вам нака́за будувати цей храм і кінча́ти цю святиню?
10 Ле-ам черут ши нумеле лор, ка сэ ци ле фачем куноскуте, ши ам пус ын скрис нумеле оаменилор каре сунт ын фрунтя лор.
А також питалися ми їх про їхні імена́, щоб повідо́мити тебе, що запишемо ім'я́ тих мужів, які за голову в них.
11 Ятэ рэспунсул пе каре ни л-ау дат: ‘Ной сунтем служиторий Думнезеулуй черурилор ши ал пэмынтулуй ши зидим дин ноу каса каре фусесе зидитэ акум мулць ань. Ун маре ымпэрат ал луй Исраел о зидисе ши о испрэвисе.
А вони так відповіли нам та сказали: Ми — то раби Бога небе́с та землі, і будуємо храма, що був збудований за багато літ перед цим, а збудував його й докінчи́в його великий Ізра́їлів цар.
12 Дар, дупэ че пэринций ноштри ау мыният пе Думнезеул черурилор, Ел й-а дат ын мыниле луй Небукаднецар, ымпэратул Бабилонулуй, халдеянул каре а нимичит каса ачаста ши а луат пе попор роб ла Бабилон.
Але зго́дом, коли наші батьки́ розгніви́ли були Бога небе́с, Він віддав їх у руку Навуходоно́сора, царя вавило́нського, халдея, а храм той — він зруйнува́в його, а наро́д вигнав до Вавилону.
13 Тотушь, ын чел динтый ан ал луй Чирус, ымпэратул Бабилонулуй, ымпэратул Чирус а дат порункэ сэ се зидяскэ дин ноу ачастэ касэ а луй Думнезеу.
Але першого року Кіра, царя вавилонського, цар Кір видав нака́за будувати цей дім Божий.
14 Ши кяр ымпэратул Чирус а скос дин темплул дин Бабилон унелтеле де аур ши де арӂинт але Касей луй Думнезеу, пе каре ле луасе Небукаднецар дин Темплул де ла Иерусалим ши ле дусесе ын темплул дин Бабилон, ле-а дат ын мына аша-зисулуй Шешбацар, пе каре л-а пус дрегэтор,
А також по́суд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоно́сор був виніс із єрусалимського храму й заніс його до храму вавилонського, виніс його цар Кір із вавилонського храму й дав мужеві, ім'я́ його Шешбаццар, якого він настанови́в намі́сником.
15 ши й-а зис: «Я унелтеле ачестя, ду-те де ле пуне ын Темплул дин Иерусалим ши сэ се зидяскэ дин ноу Каса луй Думнезеу пе локул унде ера.»
І сказав він йому: Візьми цей по́суд, іди, віднеси́ його до храму, що в Єрусалимі, а дім Божий нехай буду́ється на своєму місці.
16 Ачест Шешбацар а венит дар ши а пус темелииле Касей луй Думнезеу ла Иерусалим. Де атунч пынэ акум се зидеште еа, ши ну с-а испрэвит.’
Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підва́лини Божого дому в Єрусалимі, і відтоді́ й аж до цього ча́су він будується, і не скі́нчений.
17 Акум, дакэ ымпэратул гэсеште ку кале, сэ се факэ черчетэрь ын каса вистиериилор ымпэратулуй ла Бабилон, ка сэ вадэ дакэ с-а дат дин партя ымпэратулуй Чирус о порункэ пентру зидиря Касей ачестея а луй Думнезеу ла Иерусалим. Апой, сэ не тримитэ ымпэратул воинца луй асупра ачестуй лукру.”
І ось, якщо це цареві добре, нехай пошука́ється в домі царськи́х скарбів там, у Вавилоні, чи справді від царя Кіра ви́даний був нака́з будувати цей Божий дім в Єрусалимі, а царську́ волю про це нехай пошлють до нас“.
