< Деутерономул 30 >
1 Кынд се вор ынтымпла тоате ачесте лукрурь, бинекувынтаря ши блестемул пе каре ле пун ынаинтя та, дакэ ле вей пуне ла инимэ ын мижлокул тутурор нямурилор ынтре каре те ва рисипи Домнул Думнезеул тэу,
І станеться, коли при́йдуть на тебе всі ці слова, благослове́ння та прокля́ття, що я дав перед тобою, і ти ві́зьмеш їх до свого серця серед усіх цих народів, куди закинув тебе Господь, Бог твій,
2 дакэ те вей ынтоарче ла Домнул Думнезеул тэу ши дакэ вей аскулта де гласул Луй дин тоатэ инима та ши дин тот суфлетул тэу, ту ши копиий тэй, потривит ку тот че-ць порунческ азь,
і ти наве́рнешся до Господа, Бога свого, і будеш слухатися Його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую, ти та сини твої, усім своїм серцем та всією своєю душею,
3 атунч Домнул Думнезеул тэу ва адуче ынапой робий тэй ши ва авя милэ де тине, те ва стрынӂе ярэшь дин мижлокул тутурор попоарелор ла каре те ва ымпрэштия Домнул Думнезеул тэу.
то пове́рне з неволі Господь, Бог твій, тебе, і змилосе́рдиться над тобою, і зно́ву позбирає тебе зо всіх народів, куди розпоро́шив тебе Господь, Бог твій.
4 Кяр дакэ ай фи рисипит пынэ ла чялалтэ марӂине а черулуй, кяр ши де аколо те ва стрынӂе Домнул Думнезеул тэу, ши аколо Се ва дуче сэ те кауте.
Якщо буде твій вигна́нець на кінці неба, то й звідти позбирає тебе Господь, Бог твій, і звідти Він візьме тебе.
5 Домнул Думнезеул тэу те ва адуче ын цара пе каре о стэпыняу пэринций тэй ши о вей стэпыни; ыць ва фаче бине ши те ва ынмулци май мулт декыт пе пэринций тэй.
І введе́ тебе Господь, Бог твій, до кра́ю, що посіли батьки твої, і ти посядеш його, і Він учинить добро тобі, і розмно́жить тебе більше за батьків твоїх.
6 Домнул Думнезеул тэу ыць ва тэя ымпрежур инима та ши инима семинцей тале ши вей юби пе Домнул Думнезеул тэу дин тоатэ инима та ши дин тот суфлетул тэу, ка сэ трэешть.
І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце насіння твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.
7 Домнул Думнезеул тэу ва фаче ка тоате ачесте блестеме сэ кадэ песте врэжмаший тэй, песте чей че те вор уры ши те вор пригони.
І дасть Господь, Бог твій, усі ці прокля́ття на ворогів твоїх, та на тих, хто нена́видить тебе, хто гнав тебе.
8 Ши ту те вей ынтоарче ла Домнул, вей аскулта де гласул Луй ши вей ымплини тоате ачесте порунчь пе каре ци ле дау астэзь.
А ти ве́рнешся, і бу́деш слу́хатися Господнього голосу, і будеш вико́нувати всі Його заповіді, які я сьогодні наказую тобі.
9 Домнул Думнезеул тэу те ва умпле де бунэтэць, фэкынд сэ пропэшяскэ тот лукрул мынилор тале, родул трупулуй тэу, родул турмелор тале ши родул пэмынтулуй тэу, кэч Домнул Се ва букура дин ноу де феричиря та, кум се букура де феричиря пэринцилор тэй,
І зробить Господь, Бог твій, що будеш ти мати на́дмір у кожному чині своєї руки, у пло́ді утро́би своєї, і в пло́ді худоби своєї, і в плоді своєї землі на до́бре, бо Господь зно́ву буде радіти тобою на добро, як радів був твоїми батька́ми,
10 дакэ вей аскулта де гласул Домнулуй Думнезеулуй тэу, пэзинд порунчиле ши рындуелиле Луй, скрисе ын картя ачаста а леӂий, дакэ те вей ынтоарче ла Домнул Думнезеул тэу дин тоатэ инима та ши дин тот суфлетул тэу.
коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб дотримувати заповіді Його та постанови Його, написані в цій книзі Зако́ну, коли наве́рнешся до Господа, Бога свого, усім серцем своїм та всією душею своєю,
11 Порунка ачаста пе каре ць-о дау еу азь ну есте май пресус де путериле тале, нич департе де тине.
бо ця заповідь, що я сьогодні наказую тобі, не тяжка́ вона для тебе, і не дале́ка вона.
12 Ну есте ын чер, ка сэ зичь: ‘Чине се ва суи пентру ной ын чер ши сэ не-о адукэ, пентру ка с-о аузим ши с-о ымплиним?’
Не на небі вона, щоб сказати: Хто зі́йде на небо для нас, та нам її ві́зьме і нам оголо́сить, а ми будемо виконувати її?
13 Ну есте нич динколо де маре, ка сэ зичь: ‘Чине ва трече пентру ной динколо де маре ши сэ не-о адукэ, пентру ка с-о аузим ши с-о ымплиним?’
І не по тім боці моря вона, щоб сказати: Хто пі́де для нас на той бік моря, і візьме її нам, і оголо́сить її нам, а ми будемо виконувати її?
14 Димпотривэ, есте фоарте апроапе де тине, ын гура та ши ын инима та, ка с-о ымплинешть.
Бож дуже близька́ до тебе та річ, — вона в устах твоїх та в серці твоїм, щоб виконувати її.
15 Ятэ, ыць пун азь ынаинте вяца ши бинеле, моартя ши рэул.
Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.
16 Кэч ыць порунческ азь сэ юбешть пе Домнул Думнезеул тэу, сэ умбли пе кэиле Луй ши сэ пэзешть порунчиле Луй, леӂиле Луй ши рындуелиле Луй, ка сэ трэешть ши сэ те ынмулцешть ши ка Домнул Думнезеул тэу сэ те бинекувынтезе ын цара пе каре о вей луа ын стэпынире.
Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і зако́на Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій, у кра́ї, куди ти входиш на насліддя.
17 Дар дакэ инима та се ва абате, дакэ ну вей аскулта ши те вей лэса амэӂит сэ те ынкинь ынаинтя алтор думнезей ши сэ ле служешть,
А якщо серце твоє відве́рнеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе зве́сти, і станеш вклонятися іншим бога́м, і будеш їм служити,
18 вэ спун астэзь кэ вець пери ши ну вець авя зиле мулте ын цара пе каре о вець луа ын стэпынире, дупэ че вець трече Йорданул.
я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти перехо́диш Йорда́н, щоб увійти туди на оволоді́ння її.
19 Яу азь черул ши пэмынтул марторь ымпотрива воастрэ кэ ць-ам пус ынаинте вяца ши моартя, бинекувынтаря ши блестемул. Алеӂе вяца, ка сэ трэешть, ту ши сэмынца та,
Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, — життя та смерть дав я перед вами, благослове́ння та прокля́ття. І ти ви́бери життя, щоб жив ти та насіння твоє,
20 юбинд пе Домнул Думнезеул тэу, аскултынд де гласул Луй ши липинду-те де Ел, кэч де ачаста атырнэ вяца та ши лунӂимя зилелор тале ши нумай аша вей путя локуи ын цара пе каре а журат Домнул кэ о ва да пэринцилор тэй, луй Авраам, Исаак ши Иаков.”
щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб ли́нути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота́ днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батька́м твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм“.