< Habacuque 3 >
1 Uma prece de Habakkuk, o profeta, preparada para a música vitoriosa.
Молитва пророка Авакума, для співу на струнному при́ладі:
2 Yahweh, já ouvi falar de sua fama. Estou admirado com seus atos, Yahweh. Renovar seu trabalho no meio dos anos. No meio dos anos, torná-lo conhecido. Na ira, você se lembra da misericórdia.
„Господи, зві́стку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє ді́ло в сере́дині років, у сере́дині літ об'яви́, у гніві про милість згада́й!
3 Deus veio de Teman, o Santo de Mount Paran. (Selah) Sua glória cobriu os céus, e seus elogios encheram a terra.
Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. (Се́ла) Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля!
4 Seu esplendor é como o nascer do sol. Raios brilham de sua mão, onde seu poder está escondido.
А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги.
5 A peste foi antes dele, e a pestilência lhe seguiram os pés.
Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я.
6 Ele ficou de pé, e sacudiu a terra. Ele olhou, e fez as nações tremerem. As antigas montanhas foram desmoronadas. As colinas centenárias desmoronaram. Seus caminhos são eternos.
Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні.
7 Eu vi as tendas de Cushan em aflição. As habitações da terra de Midian tremeram.
Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю.
8 Yahweh ficou insatisfeito com os rios? Foi sua raiva contra os rios, ou sua ira contra o mar, que você montou em seus cavalos, em suas carruagens de salvação?
Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях?
9 Você descobriu o seu arco. Você chamou por suas setas juramentadas. (Selah) Você divide a terra com rios.
Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. (Се́ла) Ти рі́чками землю розсі́к.
10 As montanhas o viram, e ficaram com medo. Passou a tempestade de águas. O bramido profundo e levantou as mãos para o alto.
Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої.
11 O sol e a lua pararam no céu à luz de suas setas à medida que elas se moviam, ao brilhar de sua lança brilhante.
Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́.
12 Você marchou pela terra em fúria. Você debulhou as nações com raiva.
У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в.
13 Você saiu em busca da salvação de seu povo, para a salvação de seu ungido. Você esmagou a cabeça da terra da maldade. Você os despiu da cabeça aos pés. (Selah)
Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. (Се́ла)
14 Você furou as cabeças de seus guerreiros com suas próprias lanças. Eles vieram como um redemoinho para me dispersar, se gabando como se devorasse os infelizes em segredo.
Ти пробив його спи́сами го́лову кня́зя його́, як вони підняли́сь, щоб мене розпоро́шити; вони ті́шилися, немов мали поже́рти тає́мно убогого.
15 Você pisoteou o mar com seus cavalos, agitação de águas poderosas.
Ти кі́ньми Своїми по мо́рю топта́в, по во́дній великій грома́ді.
16 Eu ouvi, e meu corpo tremeu. Meus lábios estremeceram com a voz. A podridão entra em meus ossos, e eu tremo em meu lugar porque devo esperar calmamente pelo dia dos problemas, para a vinda do povo que nos invade.
Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти.
17 Pois mesmo que a figueira não floresça, nem fruta estar na videira, o trabalho da azeitona falha, os campos não produzem alimentos, os rebanhos são cortados da dobra, e não há rebanho nos estábulos,
Коли б фі́ґове дерево не зацвіло́, і не було́ б урожа́ю в виноградниках, обмани́ло зайня́ття оливкою, а поле ї́жі не вродило б, позникала отара з коша́ри і не стало б в обо́рах худоби, —
18 ainda assim, me regozijarei em Yahweh. Eu estarei alegre no Deus da minha salvação!
то я Го́сподом ті́шитись буду й тоді́, раді́тиму Богом спасі́ння свого́!
19 Yahweh, o Senhor, é minha força. Ele faz meus pés como os pés de veado, e me permite ir em lugares altos. Para o diretor musical, nos meus instrumentos de corda.
Бог Госпо́дь — моя сила, і чи́нить Він но́ги мої, як у ла́ні, і во́дить мене по висо́тах!“Для дириґента хору на моїх стру́нних знаря́ддях.