Salmos 22
1 Salmo de Davi para o regente, como em “cerva da manhã”: Deus meu, Deus meu, por que me desamparaste? Longe [estás] de meu livramento [e] das palavras de meu gemido.
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 Deus meu, eu clamo de dia, e tu não me respondes; também [clamo] de noite, e não tenho sossego.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 Porém tu és Santo, que habitas [nos] louvores de Israel.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 Nossos pais confiaram em ti; eles confiaram, e tu os livraste.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 Eles clamaram a ti, e escaparam [do perigo]; eles confiaram em ti, e não foram envergonhados.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 Mas eu sou um verme, e não um homem; [sou] humilhado pelos homens, e desprezado pelo povo.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 Todos os que me veem zombam de mim; abrem os lábios [e] sacodem a cabeça, [dizendo]:
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 Ele confiou no “SENHOR”; [agora] que ele o salve e o liberte; pois se agrada nele.
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 Tu és o que me tiraste do ventre; [e] o que me deu segurança, [estando eu] junto aos seios de minha mãe.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 Eu fui lançado sobre ti desde [que saí d] o útero; desde o ventre de minha mãe tu [és] meu Deus.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Não fiques longe de mim, porque a minha angústia está perto; pois não há quem [me] ajude.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Muitos touros me cercaram; fortes de Basã me rodearam.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 Abriram contra mim suas bocas, [como] leão que despedaça e ruge.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 Eu me derramei como água, e todos os meus ossos se soltaram uns dos outros; meu coração é como cera, [e] se derreteu por entre meus órgãos.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 Minha força se secou como um caco de barro, e minha língua está grudada no céu da boca; e tu me pões no pó da morte;
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 Porque cães ficaram ao meu redor; uma multidão de malfeitores me cercou; perfuraram minhas mãos e meus pés.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 Eu poderia contar todos os meus ossos; eles estão [me] olhando, e prestando atenção em mim.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 Eles repartem entre si minhas roupas; e sobre minha vestimenta eles lançam sortes.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 Porém tu, SENHOR, não fiques longe; força minha, apressa-te para me socorrer.
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Livra minha alma da espada; [e] minha vida da violência do cão.
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Salva-me da boca do leão; e responde-me dos chifres dos touros selvagens.
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 [Então] eu contarei teu nome a meus irmãos; no meio da congregação eu te louvarei.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 Vós que temeis ao SENHOR, louvai a ele! E vós, de toda a semente de Jacó, glorificai a ele! Prestai culto a ele, vós de toda a semente de Israel.
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 Porque ele não desprezou nem abominou a aflição do aflito, nem escondeu seu rosto dele; mas sim, quando [o aflito] clamou, ele [o] ouviu.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 Meu louvor será para ti na grande congregação; eu pagarei meus juramentos perante os que o temem.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 Os humilhados comerão, e ficarão fartos; louvarão ao SENHOR aqueles que o buscam; vosso coração viverá para sempre.
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 Todos os extremos da terra se lembrarão [disso], e se converterão ao SENHOR; e todas as gerações das nações adorarão diante de ti.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 Porque o reino [pertence] ao SENHOR; e ele governa sobre as nações.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 Todos os ricos da terra comerão e adorarão, [e] perante o rosto dele se prostrarão todos os que descem ao pó, e [que] não podem manter viva sua alma.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 A descendência o servirá; ela será contada ao Senhor, para a geração [seguinte].
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 Chegarão, e anunciarão a justiça dele ao povo que nascer, porque ele [assim] fez.
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
