Provérbios 5
1 Filho meu, presta atenção à minha sabedoria, inclina teus ouvidos ao meu entendimento.
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 Para que guardes o bom-senso; e teus lábios conservem o conhecimento.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Porque os lábios da mulher pervertida gotejam mel; e sua boca é mais suave que o azeite.
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 Porém seu fim é mais amargo que o absinto; é afiado como a espada de dois fios.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Para que não ponderes a vereda da vida, os percursos delas são errantes, e tu não os conhecerás.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 E agora, filhos, escutai-me; e não vos desvieis das palavras de minha boca.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Mantenha teu caminho longe dela; e não te aproximes da porta da casa dela.
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 Para que não dês tua honra a outros, nem teus anos [de vida] aos cruéis.
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 Para que estranhos não se fartem de teu poder, e teus trabalhos [não sejam] aproveitados em casa alheia;
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 E gemas em teu fim, quando tua carne e teu corpo estiverem consumidos.
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 E digas: Como eu odiei a correção, e meu coração desprezou a repreensão?
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 E não escutei a voz de meus ensinadores, nem ouvi a meus mestres.
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Quase me achei em todo mal, no meio da congregação e do ajuntamento.
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Bebe água de tua [própria] cisterna, e das correntes de teu [próprio] poço.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Derramar-se-iam por fora tuas fontes, [e] pelas ruas os ribeiros de águas?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Sejam somente para ti, e não para os estranhos contigo.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Seja bendito o teu manancial, e alegra-te com a mulher de tua juventude.
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 [Seja ela] uma cerva amorosa e gazela graciosa; que os seios dela te fartem em todo tempo; e anda pelo caminho do amor dela continuamente.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 E por que tu, filho meu, andarias perdido pela estranha, e abraçarias o peito da [mulher] alheia?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Pois os caminhos do homem estão perante os olhos do SENHOR; e ele pondera todos os seus percursos.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 O perverso será preso pelas suas [próprias] perversidades; e será detido pelas cordas de seu [próprio] pecado.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Ele morrerá pela falta de correção; e andará sem rumo pela grandeza de sua loucura.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
