< Provérbios 26 >
1 Assim como a neve no verão, como a chuva na colheita, assim também não convém a honra para o tolo.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Como um pássaro a vaguear, como a andorinha a voar, assim também a maldição não virá sem causa.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Açoite para o cavalo, cabresto para o asno; e vara para as costas dos tolos.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Não respondas ao tolo conforme sua loucura; para que não te faças semelhante a ele.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Responde ao tolo conforme sua loucura, para que ele não seja sábio aos seus próprios olhos.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Quem manda mensagens pelas mãos do tolo é como quem corta os pés e bebe violência.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 [Assim] como não funcionam as pernas do aleijado, assim também é o provérbio na boca dos tolos.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Dar honra ao tolo é como amarrar uma pedra numa funda.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Como espinho na mão do bêbado, assim é o provérbio na boca dos tolos.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 [Como] um flecheiro que atira para todo lado, [assim] é aquele que contrata um tolo [ou] que contrata alguém que vai passando.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Como um cão que volta a seu vômito, [assim] é o tolo que repete sua loucura.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Viste algum homem sábio aos seus próprios olhos? Mais esperança há para o tolo do que para ele.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 O preguiçoso diz: Há uma fera no caminho; há um leão nas ruas.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 [Como] a porta se vira em torno de suas dobradiças, [assim] o preguiçoso [se vira] em sua cama.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 O preguiçoso põe sua mão no prato, e acha cansativo demais trazê-la de volta a sua boca.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 O preguiçoso se acha mais sábio aos próprios olhos do que sete que respondem com prudência.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Aquele que, enquanto está passando, [se envolve] em briga que não é sua, é [como] o que pega um cão pelas orelhas.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Como o louco que lança faíscas, flechas e coisas mortíferas,
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 Assim é o homem que engana a seu próximo, e diz: Não estava eu [só] brincando?
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Sem lenha, o fogo se apaga; e sem fofoqueiro, a briga termina.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 O carvão é para as brasas, e a lenha para o fogo; e o homem difamador para acender brigas.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 As palavras do fofoqueiro são como alimentos deliciosos, que descem ao interior do ventre.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Como um vaso de fundição coberto de restos de prata, [assim] são os lábios inflamados e o coração maligno.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Aquele que odeia dissimula em seus lábios, mas seu interior abriga o engano;
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Quando ele [te] falar agradavelmente com sua voz, não acredites nele; porque há sete abominações em seu coração;
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Cujo ódio está encoberto pelo engano; sua maldade será descoberta na congregação.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Quem cava uma cova, nela cairá; e quem rola uma pedra, esta voltará sobre ele.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 A língua falsa odeia aos que ela atormenta; e a boca lisonjeira opera ruína.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.