Eclesiastes 7
1 Melhor é uma boa reputação do que o bom óleo perfumado; e o dia da morte [é melhor] que o dia de seu nascimento
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 Melhor é ir à casa do luto do que a casa do banquete, [porque] isto é o fim de todos os homens; e os vivos tomam isto em seus corações.
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 Melhor é o sofrimento do que o riso, porque com a tristeza do rosto o coração se aperfeiçoa.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 O coração dos sábios está na casa do luto, mas o coração dos tolos [está] na casa da alegria.
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 Melhor é ouvir a repreensão do sábio do que alguém ouvir a canção dos tolos;
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 Pois o riso dos tolos é como o ruído de espinhos debaixo de uma panela; também isto é futilidade.
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 Verdadeiramente a opressão faz até o sábio enlouquecer, e o suborno corrompe o coração.
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 Melhor é o fim das coisas do que o princípio delas; melhor é o paciente de espírito do que o arrogante de espírito.
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 Não te apresses em teu espírito para te irares, porque a ira repousa no colo dos tolos.
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 Nunca digas: Por que os dias passados foram melhores que os atuais? Pois nunca com sabedoria perguntarias isso.
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 A sabedoria é tão boa quanto uma herança; ela é um proveito para os que veem a luz do sol;
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 porque a sabedoria serve de proteção, assim como o dinheiro serve de proteção; mas a vantagem do conhecimento é que a sabedoria dá vida ao seu dono.
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 Observa a obra de Deus, pois quem poderá endireitar o que ele entortou?
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 No dia da prosperidade, alegra-te; mas no dia da adversidade, considera; pois Deus faz um em contraposição ao outro, para que o homem não consiga descobrir o que haverá depois dele.
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 Tudo [isto] vi nos meus dias de futilidade: há justo que perece em sua justiça, e há perverso que prolonga [sua vida] em sua maldade.
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Não sejas justo demais, nem sejas sábio demais; para que destruirias a ti mesmo?
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Não sejas perverso demais, nem sejas tolo; para que morrerias antes de teu tempo?
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 É bom que retenhas isto, e também não retires tua mão disto, pois quem teme a Deus escapa de tudo isto.
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 A sabedoria fortalece ao sábio, mais do que dez homens de autoridade que estejam na cidade.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 Verdadeiramente não há homem justo sobre a terra, que faça o bem, e nunca peque.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 Além disso, não dês atenção a todas as palavras que forem ditas, para que não venhas a ouvir que teu servo te amaldiçoa;
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 Pois teu coração sabe que também tu já amaldiçoaste a outros.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 Tudo isto investiguei com sabedoria. Eu disse: Terei para mim mais sabedoria; porém ela ficava [ainda] mais longe de mim.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
24 Quem pode encontrar o que está distante e tão profundo?
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 Decidi em meu coração conhecer, investigar e buscar a sabedoria e a razão; e saber o mal que há na tolice e na loucura das maluquices.
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 E eu encontrei uma coisa mais amarga que a morte: a mulher cujo coração são redes e armadilhas, e suas mãos são amarras; quem for bom perante Deus escapará dela; mas o pecador ficará preso nela.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 Olha isto: (diz o pregador, enquanto ele procurava entender [as coisas], uma por uma)
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 Aquilo que minha alma tem buscado, ainda não achei; um homem entre mil eu achei; mas uma mulher entre todas estas não achei.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 Eis que somente achei isto: que Deus fez os homens corretos, porém foram eles que buscaram muitos desejos ruins.
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
