Salmos 2

1 Porque se amotinam as gentes, e os povos imaginam a vaidade?

Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

2 Os reis da terra se levantam, e os principes consultam juntamente contra o Senhor e contra o seu ungido, dizendo:

Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

3 Rompamos as suas ataduras, e sacudamos de nós as suas cordas.

«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

4 Aquelle que habita nos céus se rirá: o Senhor zombará d'elles.

Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

5 Então lhes fallará na sua ira, e no seu furor os turbará.

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

6 Eu porém ungi o meu Rei sobre o meu sancto monte de Sião.

«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

7 Recitarei o decreto: o Senhor me disse: Tu és meu Filho, eu hoje te gerei.

Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

8 Pede-me, e eu te darei as nações por herança, e os fins da terra por tua possessão.

Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

9 Tu os esmigalharás com uma vara de ferro; tu os despedaçarás como a um vaso de oleiro.

Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

10 Agora pois, ó reis, sêde prudentes; deixae-vos instruir, juizes da terra.

Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

11 Servi ao Senhor com temor, e alegrae-vos com tremor.

Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

12 Beijae ao Filho, para que se não ire, e pereçaes no caminho, quando em breve se accender a sua ira: bemaventurados todos aquelles que n'elle confiam.

Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!