Tiago 4
1 D'onde veem as guerras e pelejas entre vós? Porventura não veem de aqui, a saber, dos vossos deleites, que nos vossos membros guerreiam?
Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?
2 Cubiçaes, e nada tendes: sois invejosos, e cubiçosos, e não podeis alcançar: combateis e guerreaes, e nada tendes, porque não pedis.
Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.
3 Pedis, e não recebeis, porque pedis mal, para o gastardes em vossos deleites.
Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.
4 Adulteros e adulteras, não sabeis vós que a amizade do mundo é inimizade contra Deus? Portanto qualquer que quizer ser amigo do mundo constitue-se inimigo de Deus.
Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.
5 Ou cuidaes vós que em vão diz a Escriptura: O espirito que em nós habita tem desejo de inveja?
Або думаєте, що марно писаннє глаголе: "до зависти пре Дух, що вселив ся в нас?"
6 Antes dá maior graça. Portanto diz: Deus resiste aos soberbos, porém dá graça aos humildes.
Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."
7 Sujeitae-vos pois a Deus, resisti ao diabo, e elle fugirá de vós.
Коріте ся ж оце Богу, противтеся ж дияволові, то й утїче од вас.
8 Chegae-vos a Deus, e elle se chegará a vós. Alimpae as mãos, peccadores; e, vós de duplo animo, purificae os corações.
Приближуйтесьдо Бога, то й приближить ся до вас; очистіть руки грішники, і направте серця (ваші) двоєдушники.
9 Senti as vossas miserias, e lamentae, e chorae: converta-se o vosso riso em pranto, e o vosso gozo em tristeza.
Страдайте, сумуйте та плачте сьміх ваш у плач нехай обернеть ся і радість у горе.
10 Humilhae-vos perante o Senhor, e elle vos exaltará.
Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.
11 Irmãos, não falleis mal uns dos outros. Quem falla mal de um irmão, e julga a seu irmão, falla mal da lei, e julga a lei: e, se tu julgas a lei, já não és observador da lei, mas juiz.
Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя.
12 Ha só um legislador, que pode salvar e destruir. Porém tu quem és, que julgas a outrem?
Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто вси, що судиш другого?
13 Eia pois agora vós, que dizeis: Hoje, ou ámanhã, iremos a tal cidade, e lá passaremos um anno, e contrataremos, e ganharemos;
А нуте ж ви, що говорите: Сьогодні або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем,
14 Digo-vos que não sabeis o que acontecerá ámanhã. Porque, que é a vossa vida? É um vapor que apparece por um pouco, e depois se desvanece.
(ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім счезає.)
15 Em logar do que devieis dizer: Se o Senhor quizer, e se vivermos, faremos isto ou aquillo.
Замість щоб говорити вам: Коли Господь зводить та живі будемо. то зробимо се або те.
16 Mas agora vos gloriaes em vossas presumpções: toda a gloria tal como esta é maligna.
Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха.
17 Aquelle pois que sabe fazer o bem e o não faz commette peccado.
Оце ж хто знав, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.
