Psalmów 90
1 Modlitwa Mojżesza, męża Bożego. Panie! tyś bywał ucieczką naszą od narodu do narodu.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
2 Pierwej niżli góry stanęły i niżliś wykształtował ziemię, i okrąg świata, oto zaraz od wieku aż na wieki tyś jest Bogiem.
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
3 Ty znowu człowieka w proch obracasz, a mówisz: Nawróćcie się synowie ludzcy.
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
4 Albowiem tysiąc lat przed oczyma twemi są jako dzień wczorajszy, który przeminął, i jako straż nocna.
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
5 Powodzią porywasz ich; są jako sen, i jako trawa, która z poranku rośnie.
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
6 Z poranku kwitnie i rośnie; ale w wieczór bywa pokoszona, i usycha.
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
7 Albowiem od gniewu twego giniemy, a popędliwością twoją jesteśmy przestraszeni.
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
8 Położyłeś nieprawości nasze przed sobą, tajne występki nasze przed jasnością oblicza twego.
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
9 Skąd wszystkie dni nasze nagle przemijają dla gniewu twego; jako słowa niszczeją lata nasze.
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
10 Dni wieku naszego jest lat siedmdziesiąt, a jeźli kto duższy, lat ośmdziesiąt, a to, co najlepszego w nich, tylko kłopot i nędza, a gdy to pominie, tedy prędko odlatujemy.
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
11 Ale któż zna srogość gniewu twego? albo kto bojąc się ciebie zna zapalczywość twoję?
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
12 Nauczże nas obliczać dni naszych, abyśmy przywiedli serce do mądrości.
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
13 Nawróćże się, Panie! dokądże odwłaczasz? zlitujże się nad sługami twymi.
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
14 Nasyćże nas z poranku miłosierdziem twojem; tak, abyśmy wesoło śpiewać i radować się mogli po wszystkie dni nasze.
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
15 Rozweselże nas według dni, którycheś nas utrapił, według lat, którycheśmy doznali złego.
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
16 Niech będzie znaczna przy sługach twoich sprawa twoja, a chwała twoja przy synach ich.
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
17 Niech będzie przyjemność Pana, Boga naszego, przy nas, a sprawę rąk naszych utwierdź między nami, sprawę rąk naszych utwierdź, Panie!
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
