Psalmów 65
1 Przedniejszemu śpiewakowi psalm i pieśń Dawidowa. Tobie przynależy, o Boże! chwała na Syonie, a tobie ślub ma być oddany.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі́ має ві́дданий бути обі́т!
2 Ty wysłuchiwasz modlitwy; przetoż do ciebie przychodzi wszelkie ciało.
Ти, що моли́тви вислу́хуєш, всяке тіло до Тебе прихо́дить!
3 Wielkie nieprawości, które wzięły górę nad nami, i przestępstwa nasze ty oczyszczasz.
Справи грішні зробились сильніші від нас, — Ти наші гріхи пробача́єш!
4 Błogosławiony, kogo ty obierasz a przyjmujesz, aby mieszkał w sieniach twoich; będziemy nasyceni dobrami domu twego, w świątnicy kościoła twego.
Блаженний, кого вибираєш Ти та наближа́єш, — в осе́лях Твоїх спочива́ти той буде! наси́тимось ми добром дому Твого́, найсвятішим із храму Твого́!
5 Przedziwne rzeczy podług sprawiedliwości mówisz do nas, Boże zbawienia naszego, nadziejo wszystkich krajów ziemi, i morza dalekiego!
Грізні ре́чі Ти відповіда́єш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кі́нців землі та су́щих далеко на морі,
6 Który utwierdzasz góry mocą swoją, siłą przepasany będąc;
що гори ставиш Своєю силою, підпере́заний міццю,
7 Który uśmierzasz szum morski, szum nawałności jego, i wzruszenie narodów,
що втихоми́рюєш гу́ркіт морів, їхніх хвиль та га́лас наро́дів.
8 Tak, że się bać muszą cudów twoich, którzy mieszkają na krajach ziemi; których nastawaniem poranku i wieczora do wesela pobudzasz.
І будуть боятись озна́к Твоїх ме́шканці кі́нців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід пора́нку й де вечір.
9 Nawiedzasz ziemię, i odwilżasz ją; obficie ją ubogacasz strumieniem Bożym, napełnionym wodami, i gotujesz zboże ich, gdy ją tak przyprawiasz.
Ти відві́дуєш землю та по́їш її, Ти збагачуєш щедро її, — по́вний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, — бо Ти так пригото́вив її!
10 Zagony jej napawasz, bruzdy jej zniżasz, dżdżami ją odmiękczasz, a urodzajom jej błogosławisz.
Ти ріллю її наси́чуєш во́гкістю, вирі́внюєш гру́ддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш росли́нність її!
11 Koronujesz rok dobrocią twą, a ścieżki twoje skrapiasz tłustością.
Ти добром Своїм рік вкороно́вуєш, і стежки́ Твої кра́плями то́вщу течу́ть!
12 Skrapiasz pastwiska na pustyniach; tak, że i pagórki radością przepasane bywają.
Пасови́ська пустині сплива́ються кра́плями, і радістю підпереза́лись узгі́р'я!
13 Przyodziewają się pola stadami owiec, a doliny okrywają się zbożem; tak, że wykrzykają i śpiewają.
Луги́ зодягнулись ота́рами, а долини покрилися збіжжям, — гука́ють вони та співають!
