Psalmów 43

1 Sądź mię, o Boże! a ujmij się o sprawę moję; od narodu niemiłosiernego, i od człowieka zdradliwego i niezbożnego wyrwij mię;

Розсуди́ мене, Боже, й справу́йся за справу мою із людьми́ небогобі́йними, визволь мене від люди́ни обмани та кривди!

2 Boś ty jest Bóg siły mojej. Przeczżeś mię odrzucił? a przecz smutno chodzę dla uciśnienia od nieprzyjaciela?

Бож Бог Ти моєї тверди́ні, чого́ ж Ти покинув мене? Чого́ я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий?

3 Ześlij światłość twoję, i prawdę twoję; te mię poprowadzą, i wprowadzą mię na świętą górę twoję, i do przybytków twoich,

Пошли Своє світло та правду Свою, — вони мене бу́дуть прова́дити, вони запрова́дять мене до Твоєї святої гори та до місць пробува́ння Твого.

4 Abym przystąpił do ołtarza Bożego, do Boga wesela i radości mojej; i będę cię wysławiał na harfie, o Boże, Boże mój!

I нехай я дістанусь до Божого же́ртівннка, до Бога розради п потіхи моєї, — і буду на а́рфі хвали́ти Тебе, Боже, Боже Ти мій!

5 Przeczże się smucisz, duszo moja, a przecz trwożysz sobą we mnie? Czekaj na Boga, albowiem go jeszcze będę wysławiał, gdyż on jest wielkiem zbawieniem twarzy mojej, i Bogiem moim.

Чого, душе́ моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май наді́ю на Бога, бо я Йому буду ще дя́кувати за спасіння Його, мого Бога!