Psalmów 103
1 Psalm Dawidowy. Błogosław duszo moja Panu, i wszystkie wnętrzności moje imieniowi jego świętemu.
Давидів.
2 Błogosławże duszo moja Panu, a nie zapominaj wszystkich dobrodziejstw jego.
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
3 Który odpuszcza wszystkie nieprawości twoje; który uzdrawia wszystkie choroby twoje;
Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
4 Który wybawia od śmierci żywot twój; który cię koronuje miłosierdziem i wielką litością:
Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
5 Który nasyca dobrem usta twoje, a odnawia jako orła młodość twoję.
Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
6 Pan czyni, co sprawiedliwego jest, i sądy wszystkim uciśnionym.
Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
7 Oznajmił drogi swe Mojżeszowi, a synom Izraelskim sprawy swoje.
Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
8 Miłosierny i litościwy jest Pan, nierychły do gniewu, i wielkiego miłosierdzia.
Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
9 Nie będzie się na wieki wadził, a gniewu wiecznie chował.
Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
10 Nie według grzechów naszych obchodzi się z nami, ani według nieprawości naszych odpłaca nam.
Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
11 Albowiem jako są niebiosa wysokie nad ziemią, tak jest utwierdzone miłosierdzie jego nad tymi, którzy się go boją;
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
12 A jako daleko jest wschód od zachodu, tak daleko oddalił od nas przestępstwa nasze.
як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
13 Jako ma litość ojciec nad dziatkami, tak ma litość Pan nad tymi, którzy się go boją.
Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
14 Onci zaiste zna, cośmy za ulepienie, pamięta, żeśmy prochem.
бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
15 Dni człowiecze są jako trawa, a jako kwiat polny, tak kwitnie.
чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
16 Gdy nań wiatr powienie, aliści go niemasz, ani go więcej pozna miejsce jego.
та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
17 Ale miłosierdzie Pańskie od wieków aż na wieki nad tymi, którzy się go boją, a sprawiedliwość jego nad synami synów,
А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
18 Którzy strzegą przymierza jego, i pamiętają na przykazanie jego, aby je czynili.
що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 Pan na niebiosach utwierdził stolicę; a królestwo jego nad wszystkimi panuje.
Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
20 Błogosławcież Panu Aniołowie jego mocni w sile, którzy czynicie rozkazania jego, posłusznymi będąc głosowi słowa jego.
Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Błogosławcie Panu wszystkie wojska jego, słudzy jego, którzy czynicie wolę jego.
Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
22 Błogosławcie Panu wszystkie sprawy jego, na wszystkich miejscach panowania jego. Błogosław, duszo moja! Panu.
Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
