< Przysłów 18 >
1 Człowiek swej myśli, szuka tego, co mu się podoba, a w każdą rzecz wtrąca się.
Чел урсуз каутэ че-й плаче луй, се супэрэ де орьче лукру бун.
2 Nie kocha się głupi w roztropności, ale w tem, co mu objawia serce jego.
Небунулуй ну-й есте де ынвэцэтурэ, чи вря сэ арате че штие ел.
3 Gdy przychodzi niezbożny, przychodzi też wzgarda, a z mężem lekkomyślnym urąganie.
Кынд вине чел рэу, вине ши диспрецул ши, одатэ ку рушиня, вине ши окара.
4 Słowa ust męża mądrego są jako wody głębokie, a źródło mądrości jako potok wylewający.
Кувинтеле гурий унуй ом сунт ка ниште апе адынчь; изворул ынцелепчуний есте ка ун шувой каре курӂе ынтруна.
5 Nie dobra to, mieć wzgląd na osobę niezbożnego, aby był podwrócony sprawiedliwy w sądzie.
Ну есте бине сэ ай ын ведере фаца челуй рэу, ка сэ недрептэцешть пе чел неприхэнит ла жудекатэ.
6 Wargi głupiego zmierzają do swaru, a usta jego do bitwy wyzywają.
Ворбеле небунулуй адук чартэ ши гура луй ынжурэ пынэ стырнеште ловитурь.
7 Usta głupiego są upadkiem jego, a wargi jego sidłem duszy jego.
Гура небунулуй ый адуче пеиря ши бузеле ый сунт о курсэ пентру суфлет.
8 Słowa obmówcy są jako słowa zranionych, a wszakże przenikają do wnętrzności żywota.
Кувинтеле бырфиторулуй сунт ка прэжитуриле: алунекэ пынэ ын фундул мэрунтаелор.
9 Kto niedbały w sprawach swoich, bratem jest utratnika.
Чине се леневеште ын лукрул луй есте фрате ку чел че нимичеште.
10 Imię Pańskie jest mocną wieżą; sprawiedliwy się do niej uciecze, a wywyższony będzie.
Нумеле Домнулуй есте ун турн таре; чел неприхэнит фуӂе ын ел ши стэ ла адэпост.
11 Majętność bogatego jest miastem jego mocnem, a jako mur wysoki w myśli jego.
Аверя есте о четате ынтэритэ пентру чел богат; ын ынкипуиря луй, еа есте ун зид ыналт.
12 Przed upadkiem podnosi się serce człowiecze, a sławę uprzedza poniżenie.
Ынаинте де пеире, инима омулуй се ынгымфэ, дар смерения мерӂе ынаинтя славей.
13 Kto odpowiada, pierwej niż wysłucha, głupstwo to jego i zelżywość.
Чине рэспунде фэрэ сэ фи аскултат фаче о простие ши ышь траӂе рушиня.
14 Duch męża znosi niemoc swoję; ale ducha utrapionego któż zniesie?
Духул омулуй ыл сприжинэ ла боалэ. Дар духул доборыт де ынтристаре, чине-л ва ридика?
15 Serce rozumne nabywa umiejętności, a ucho mądrych szuka jej.
О инимэ причепутэ добындеште штиинца ши урекя челор ынцелепць каутэ штиинца.
16 Dar człowieczy plac mu czyni, i przed wielmożnych przywodzi go.
Даруриле унуй ом ый фак лок ши-й дескид интраря ынаинтя челор марь.
17 Sprawiedliwym zda się ten, kto pierwszy w sprawie swojej; ale gdy przychodzi bliźni jego, dochodzi go.
Чел каре ворбеште ынтый ын причина луй паре кэ аре дрептате, дар вине челэлалт ши-л я ла черчетаре.
18 Los uśmierza zwady, i między możnymi rozsądek czyni.
Сорцул пуне капэт неынцелеӂерилор ши хотэрэште ынтре чей путерничь.
19 Brat krzywdą urażony trudniejszy nad miasto niedobyte, a swary są jako zawory u pałacu.
Фраций недрептэциць сунт май греу де кыштигат декыт о четате ынтэритэ ши чертуриле лор сунт тот аша де греу де ынлэтурат ка зэвоареле уней касе ымпэрэтешть.
20 Z owocu ust każdego nasycon bywa żywot jego; urodzajem warg swych będzie nasycony.
Дин родул гурий луй ышь сатурэ омул трупул, дин венитул бузелор луй се сатурэ.
21 Śmierć i żywot jest w mocy języka, a kto go miłuje, będzie jadł owoce jego.
Моартя ши вяца сунт ын путеря лимбий; орьчине о юбеште ый ва мынка роаделе.
22 Kto znalazł żonę, znalazł rzecz dobrą, i dostąpił łaski od Pana.
Чине гэсеште о невастэ бунэ гэсеште феричиря; есте ун хар пе каре-л капэтэ де ла Домнул.
23 Ubogi pokornie mówi; ale bogaty odpowiada surowie.
Сэракул ворбеште ругынду-се, дар богатул рэспунде ку асприме.
24 Człowiek, który ma przyjaciół, ma się obchodzić po przyjacielsku, ponieważ przyjaciel bywa przychylniejszy nad brata.
Чине ышь фаче мулць приетень ый фаче спре ненорочиря луй, дар есте ун приетен каре цине май мулт ла тине декыт ун фрате.