Wiawia 19
1 A ni ansau Apolus mi Korint, Paulus kotin kakan sili sap en pali poa kan, ap lele dong Episus wasa a diarada tounpadak kai.
І сталося, що коли Аполло́с перебував у Кори́нті, то Павло, перейшовши горі́шні країни, прибув до Ефе́су, і деяких учнів знайшов,
2 A kotin masani ong irail: Komail aleer Ngen saraui ni omail posonlar? Irail potoan ong i: Se sota man rong, me Ngen saraui mia.
та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“
3 A ap kotin masani: A is, me komail paptais ong? Irail inda: Ong paptais en Ioanes.
І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“Вони ж відказали: В Іванове хрищення“.
4 Paulus masani: Ioanes paptais ki paptais en kalula, ni a masani ong aramas akan, me ren poson i me pan pwarado mur i, i Iesus.
І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“.
5 Irail lao rongadar met, re ap paptais ong mar en Kaun Iesus.
Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса.
6 Paulus lao kotin pwil po’rail lim a kan, Ngen saraui ap kotidi po’rail, irail ari lokaia ngil toror pasang o deideikop.
А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!
7 A ir ol oko me ekriamen.
А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять.
8 I ari kotin purepure nan sinakoke o aima padapadak saunipong silu, kapakaparok o kawewedar meakan duen wein Kot.
А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
9 A akai lao kapitakailar, o so poson, o lokelokaia sued ong aramas akan duen lamalam, a ap saupei sang irail o katorela tounpadak kan, o padapadaki ong irail nan im en padak en Tiranus
А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на.
10 Mepukat wiauier saunpar riau; toun Asien karos ari rongada masan en Kaun o, men Sus o men Krik karos.
Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа.
11 O Kot me kotin wia kida lim en Paulus manaman kapuriamui akan.
І Бог чуда чинив надзвича́йні руками Павловими,
12 Re pil aleer lim en pudo o likau moa sang pali war a, pwilikidi ong me somau kan, somau o ap sare sang, o ngen sued akan keredi sang.
так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.
13 Men Sus widingok kai, me kin koko sili kati ani, ap song sakaraki dong irail, me tanwar en ngen sued kai, mar en Kaun Iesus, indada: Kit kaukilang komail Iesus, me Paulus kin padapadak due.
Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“
14 A ol isimen mia nain samaro lapalap Skepas, ol en Sus amen, me wiadar mepukat.
Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви.
15 A ngen sued sapeng irail indada: I asa Iesus, o i asa duen Paulus, a komail, is komail?
Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“
16 A aramas o, me ngen sued mi poa, ap luse dong irail o kaloe irail edi. Ir ari tanga sang nan im o kiliso o kili olar.
І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені.
17 A met lok sili ren men Sus o Krik akan, me kauson Episus. O masak kipa irail edi, o mar en Kaun Iesus me lomuinlar kaualap.
І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.
18 O me iang posonlar me toto kodo weokadar o kasaledar arail wiawia kan.
І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.
19 O pil me toto, me kati ani, wa pena nairail puk o isik ir ada mon karos; ir ari wadok pwain ar o diar, me a dok ong moni limenen.
І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.
20 Masan en Kaun ari pwaidar kaualap.
Так могуче росло та зміцнялося Вожеє Слово!
21 Murin mepukat Paulus ap kotin inong iong ni ngen e kakan sili wein Masetonien o Akaia, ap kotilang Ierusalem masanidar: I lao milar wasa o, i pil pan kilang Rom.
А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“.
22 I ari kadarala Masetonien riamen, kisan me papa i: Timoteus o Erastus. A pein i kotikoteta mas nan Asien.
Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії.
23 I ansau me moromorong laud wiauier pweki lamalam.
І ро́зрух чималий був стався там ча́су того за Господню дорогу.
24 Pwe amen, me ad a Demetrius, saunmata amen, me kin wiada im en kaudok silper kan ong Diana, me kare ong irail, me kin wiawiada, moni toto.
Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав,
25 I ap kapokon irail pena o toun dodok en song ota indada: Maing ko, komail asa, me dodok wet meid kadepa ong kitail, pwe i me kitail kapwapwaki.
згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо.
26 A komail kilekilang o rongerong, me Paulus men et kin kaloedi o kawukila aramas toto a kaidin nan Episus eta, pwe pil koren iong nan Asien pon, ni a kin padaki ong aramas akan, me dene kaidin irail kot akan, me wiaui pan pa en aramas akan.
І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені.
27 Mepukat meid apwal ong kitail. Pwe kaidin atail dodok eta me pan kamala, pwe pil im kaudok en kot Diana lapalap o a lingan, me toun Asien o sappa karos kin kaudoki ong pan sorela.
І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“.
28 Irail lao ronger mepukat, re ap makara kida kaualap o weriweradar indada: Meid lapalap Diana en men Episus!
Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“
29 A karos toun kanim o ap pingidar, wiaki eu, tangalang im en madong, tangaki Kaios o Aristarkus men Masetonien, me waroki ong Paulus oko.
І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян.
30 A Paulus lao pan kotilong nan pokon o, tounpadak kan ap sota mueid ong i.
Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили.
31 O saumas en Asien kai, me kompokepa kan, ilake dong i, panaui i, ender kotilang im en madong o.
Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище.
32 Ari, akai wia eu song en lokaia, a akai eu, pwe pokon o pingidar. A me toto re’rail sasa karep en ar pokon pena.
І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися.
33 Irail sikon sang nan pokon o Aleksander; Sus oko me sikonla i. A Aleksander olol ong irail, ap men sapeng pokon o.
А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом.
34 Irail lao asa, me i kisan Sus oko, re ap wiaki eu weriwerada auer riau: Meid lapalap Diana en men Episus!
А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“
35 A sauninting en kanim o lao kadukiedi pokon o, ap indada: Komail ol oko en Episus, is aramas, me sasa, me kanim en men Episus kin kaukaudoki ong Diana lapalap o dikedik, me pupedi sang nanlang?
А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?
36 A ma sota, me pan kak kalikame mepukat, komail en nenenla o der wiada me sapung!
Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го.
37 Pwe komail ukedo ol pukat, me sota kin kuliada im en kaudok o, pil sota lalaue omail kot li.
А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили.
38 A ma Demetrius o iang a kan mauki meakot ren amen, kapung ap pan wiaui, pwe saunkapung kai mia, ren kapukapung re’rail.
Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають.
39 A ma komail mauki eu song toror, i me pan kapungala nan kapung o.
А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні.
40 Pwe kitail pan pukoki morong en ran wet, pwe sota karepen, me kitail en kapungki pokon wet ar tangatang pena.
Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“.
41 A lao masani ong irail mepukat, ap kadar pasang pokon o.
І, промовивши це, розпустив він громаду.
