ਜ਼ਬੂਰ 102
1 ੧ ਦੀਨ ਜਨ ਦੀ ਉਸ ਸਮੇਂ ਦੀ ਪ੍ਰਾਰਥਨਾ ਜਦੋਂ ਉਹ ਦੁੱਖ ਦਾ ਮਾਰਿਆ ਆਪਣੇ ਸੋਗ ਦੀਆਂ ਸਾਰੀਆਂ ਗੱਲਾਂ ਯਹੋਵਾਹ ਦੇ ਅੱਗੇ ਖੋਲ੍ਹ ਕੇ ਕਹਿੰਦਾ ਹੈ ਹੇ ਯਹੋਵਾਹ, ਮੇਰੀ ਪ੍ਰਾਰਥਨਾ ਸੁਣ, ਅਤੇ ਮੇਰੀ ਦੁਹਾਈ ਤੇਰੇ ਤੱਕ ਪਹੁੰਚੇ!
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 ੨ ਮੇਰੇ ਔਖ ਦੇ ਦਿਨ ਮੈਥੋਂ ਆਪਣਾ ਮੂੰਹ ਨਾ ਲੁਕਾ, ਆਪਣਾ ਕੰਨ ਮੇਰੀ ਵੱਲ ਝੁਕਾ, ਜਿਸ ਦਿਨ ਮੈਂ ਤੈਨੂੰ ਪੁਕਾਰਾਂ ਮੈਨੂੰ ਛੇਤੀ ਉੱਤਰ ਦੇ!
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 ੮ ਮੇਰੇ ਵੈਰੀ ਸਾਰੇ ਦਿਨ ਮੈਨੂੰ ਉਲਾਂਭੇ ਦਿੰਦੇ ਹਨ, ਅਤੇ ਮੇਰੇ ਜਾਨੀ ਦੁਸ਼ਮਣ ਮੇਰਾ ਨਾਮ ਲੈ ਕੇ ਫਿਟਕਾਰਾਂ ਪਾਉਂਦੇ ਹਨ।
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 ੧੩ ਤੂੰ ਉੱਠੇਂਗਾ ਅਤੇ ਸੀਯੋਨ ਉੱਤੇ ਰਹਮ ਕਰੇਂਗਾ, ਕਿਉਂ ਜੋ ਤਰਸ ਖਾਣ ਦਾ ਸਮਾਂ, ਸਗੋਂ ਥਾਪਿਆ ਹੋਇਆ ਵੇਲਾ ਆ ਪੁੱਜਿਆ ਹੈ।
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 ੨੪ ਮੈਂ ਆਖਿਆ, ਹੇ ਮੇਰੇ ਪਰਮੇਸ਼ੁਰ, ਮੇਰੀ ਅੱਧੀ ਆਯੂ ਵਿੱਚ ਮੈਨੂੰ ਉਠਾ ਨਾ ਲੈ, ਪੀੜ੍ਹੀਓਂ ਪੀੜ੍ਹੀ ਤੇਰੇ ਵਰ੍ਹੇ ਹਨ!
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 ੨੬ ਉਹ ਨਾਸ ਹੋ ਜਾਣਗੇ, ਪਰ ਤੂੰ ਅਟੱਲ ਰਹੇਂਗਾ, ਉਹ ਸਾਰੇ ਕੱਪੜੇ ਵਾਂਗੂੰ ਪੁਰਾਣੇ ਹੋ ਜਾਣਗੇ, ਤੂੰ ਉਨ੍ਹਾਂ ਨੂੰ ਲਿਬਾਸ ਦੀ ਨਿਆਈਂ ਬਦਲ ਦੇਵੇਂਗਾ, ਸੋ ਉਹ ਬਦਲ ਜਾਣਗੇ!
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
