Iyyoob 9
1 Iyyoob akkana jedhee deebise:
А Йов відповів та й сказав:
2 “Ani akka wanni kun dhugaa taʼe beeka. Namni garuu akkamitti fuula Waaqaa duratti qajeelaa taʼuu dandaʼa?
Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
3 Namni tokko yoo isa wajjin falmuu barbaade kuma keessaa siʼa tokko illee isaaf deebisuu hin dandaʼu.
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
4 Ogummaan isaa gad fagoo dha; humni isaas guddaa dha. Namni isaan mormee utuu hin miidhamin hafu jiraa?
Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
5 Inni utuu isaan hin beekin tulluuwwan iddoo isaaniitii buqqisa; dheekkamsa isaatiinis isaan gaggaragalcha.
Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
6 Lafa iddoo isheetii ni sochoosa; utubaawwan ishees ni raasa.
Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
7 Inni biiftuu ni ajaja; isheenis hin baatu; urjiiwwanis chaappaadhaan ni cufa.
Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
8 Isa qofatu samiiwwan diriirsa; dambalii galaanaa irras ni deema.
Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
9 Urjiiwwan Amaaketaa fi urjii sadee, Urjii torbii fi tuuta ‘Urjiiwwan Kibbaa’ jedhaman isatu uume.
Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
10 Inni wantoota gurguddaa qoratanii bira gaʼuun hin dandaʼamne, dinqiiwwan hin lakkaaʼamne hojjeta.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
11 Yommuu inni na bira darbu ani isa arguu hin dandaʼu; yommuu inni na cina deemus ani isa hubachuu hin dandaʼu.
Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
12 Yoo inni butee deeme eenyutu isa dhowwuu dandaʼa? Eenyutus, ‘Ati maal hojjettaa?’ isaan jechuu dandaʼa?
Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
13 Waaqni dheekkamsa isaa hin deebisu; warri Raʼaabin gargaaran iyyuu gad deebiʼu.
Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
14 “Yoos ani akkamittan isatti falmuu dandaʼa? Isatti falmuufis akkamittan dubbii filachuu dandaʼa?
що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
15 Ani nama balleessaa hin qabne utuun taʼe iyyuu, isaaf deebisuu hin dandaʼu; abbaa Murtii koo araara kadhachuu qofa nan dandaʼa.
я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
16 Yoo ani isa waammadhee inni naa deebise illee, akka inni na dhagaʼu ani hin amanu.
Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 Inni bubbee hamaadhaan na caccabsa; madaa koos sababii malee natti baayʼisa.
Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
18 Inni waan hadhaaʼaadhaan na guute malee akka ani hafuura fudhadhuuf illee yeroo naaf hin kennine.
Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
19 Waaʼee jabinaa taanaan inni jabaa dha! Waaʼee murtii qajeelaas taanaan eenyutu isa waamuu dandaʼa?
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
20 Utuu ani nama balleessaa hin qabne taʼe iyyuu afaan koo natti mura; utuma ani hirʼina hin qabaannes yakkamaa taʼuu koo hima.
Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
21 “Ani hirʼina qabaachuu baadhu iyyuu, waaʼee ofii kootii hin yaaddaʼu; jireenya koos nan tuffadha.
Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
22 Wanni hundinuu tokkuma; kanaafuu ani, ‘Inni isa hirʼina hin qabnes, isa hamaas ni balleessa’ nan jedha.
Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
23 Yommuu dhaʼichi buʼee duʼa tasaa fidutti, inni badiisa warra yakka hin qabneetti ni qoosa.
Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
24 Yommuu lafti harka hamootaa jala galtutti, inni ija abbootii murtii ishee ni jaamsa; kun yoo isa taʼuu baate, egaa eenyu ree?
У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
25 “Barri jireenya koo nama fiigu caalaa ariifata; utuu gammachuu tokko illee hin argin darba.
А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
26 Inni akkuma bidiruu dhallaadduu irraa hojjetamee, akkuma risaa waa butachuuf gad barrisuu ariifata.
промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
27 Yoo ani, ‘Guungummii koo nan dhiisa; nyaara guuruus dhiisee nan seeqa’ jedhe,
Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
28 ani amma iyyuu dhiphina koo hunda nan sodaadha; akka ati akka nama balleessaa hin qabneetti na hin hedne nan beekaatii.
то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
29 Erga yakkamaa taʼuun koo beekamee, ani maaliifin akkasumaan dadhaba ree?
Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
30 Utuma ani saamunaadhaan dhiqadhee handoodeedhaanis harka koo qulqulleeffadhe iyyuu,
Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
31 ati hamma uffanni koos na balfutti, boolla keessa na dhidhimsita.
то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
32 “Akka ani isaa deebisuu fi mana murtiittis wal falminuuf, inni akka koo nama foonii miti.
Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
33 Utuu namni nu lamaan irra harka kaaʼu, kan gidduu keenyattis araara buusu tokko jiraatee,
поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
34 utuu Waaqni ulee isaa narraa kaasee silaa naasisuun isaa na hin sodaachisu ture.
Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
35 Silaa ani utuun isa hin sodaatin nan dubbadhan ture; haalan amma keessa jiruun garuu hin dandaʼu.
тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
