Iyyoob 28
1 Dhugumaan iddoon meetiin keessaa qotamu, lafti warqeen itti baafamee qulqulleeffamu jira.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Sibiilli lafa keessaa baafama; sibiilli diimaan immoo dhagaa albuudaa irraa baqfama.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Namni hamma dhuma dukkanaatti deema; moggaa akka malee fagoo dhaqees, dukkana hamaa keessa dhagaa albuudaa barbaada.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Inni lafa namoonni jiraatan irraa fagaatee iddoo miilli namaa ejjetee hin beeknetti boolla qota; namoota irraa fagaatee ni rarraʼa; asii fi achis ni raafama.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Lafa irraa garuu nyaatatu argama; jala isheetiin immoo akka waan ibidda taateetti geeddaramti;
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 dhagaan isaa burqaa sanpeerii ti; biyyoon isaas warqee qaba.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Allaattiin tokko iyyuu karaa dhokfame sana hin beeku; iji culullees karaa sana hin argine.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Bineensonni sodaachisoon irra hin ejjenne; leencis karaa sana hin darbine.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Harki namaa dhagaa jabaa cabsa; hundee tulluuwwanii immoo ni gaggaragalcha.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Inni kattaa keessaan karaa baasa; iji isaas waan gatii guddaa hunda arga.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Madda lageenii ni sakattaʼa; waan dhokfames ifatti ni baasa.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Ogummaan garuu eessaa argamti? Hubannaanis eessa jiraata?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Namni gatii isaa hin beeku; inni biyya jiraattotaa keessatti hin argamu.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Tujubni, “Inni na keessa hin jiru” jedha; galaannis, “Inni na bira hin jiru” jedha.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Warqeen qulqulluun isa bituu hin dandaʼu; gatiin isaas meetiidhaan hin madaalamu.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Warqee Oofiiriitti, dhagaa gatii guddaa sardooniksiitti yookaan sanpeeriitti hin tilmaamamu.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Warqee fi dhagaan akka bilillee calaqqisu ittiin hin qixxaatu; inni faaya warqee qulqulluutiin hin geeddaramu.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Elellaanii fi dooqni akka waan gatii qabaniitti hin hedaman; gatiin ogummaa lula diimaa caala.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Tophaaziyooniin Itoophiyaa itti qixxaatu; warqee qulqulluudhaanis bitamuu hin dandaʼu.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 Yoos ogummaan eessaa dhufti ree? Hubannaanis eessa jiraatti?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Isheen ija uumama hundaa jalaa dhokatteerti; simbirroota samii jalaas baddeerti.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Badiisnii fi Duuti, “Nu oduu ishee qofa gurra keenyaan dhageenye” jedhu.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Waaqa qofatu daandii gara ishee geessu hubatee, lafa inni jiraatus beeka;
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 inni handaara lafaa ni ilaala; waan samii jala jiru hunda ni argaatii.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Inni yommuu bubbeedhaaf humna kennee bishaanota safaretti,
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 yommuu bokkaadhaaf seera dhaabee bakakkaaf immoo daandii baasetti,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 inni ogummaa ilaalee madaale; jabeessee dhaabee ishee qorate.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Ergasii ilmaan namaatiin, “Gooftaa sodaachuun ogummaa; waan hamaa irraa fagaachuunis hubannaa dha” jedhe.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
