< 1 Korintierne 11 >

1 Vert mine etterfylgjarar, liksom eg fylgjer etter Kristus!
Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
2 Eg rosar dykk, brør, at de minnest meg i alle ting, og at de held fast på mine fyreskrifter, so som eg gav dykk deim.
Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
3 Men eg vil de skal vita, at hovudet for kvar mann er Kristus, og hovudet for kvinna er mannen, og hovudet for Kristus er Gud.
Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінці чоловік, голова ж Христу - Бог.
4 Kvar mann som bed eller talar profetord og då hev noko på hovudet, han vanærar hovudet sitt.
Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
5 Men kvar kvinna som bed eller talar profetord utan hovudbunad, ho vanærar hovudet sitt; for det er eitt og det same som ho var raka.
Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
6 For dersom ei kvinna ikkje brukar hovudbunad, so lat henne og klyppa av seg håret; men er det usømelegt for ei kvinna å klyppa eller raka av seg håret, so lat henne bruka hovudbunad!
Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
7 For ein mann skal ikkje hava noko på hovudet, då han er Guds bilæte og æra; men kvinna er mannsens æra.
Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
8 For mannen er ikkje av kvinna, men kvinna av mannen.
Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
9 For mannen vart ikkje heller skapt for kvinna skuld, men kvinna for mannen skuld.
І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
10 Difor skal kvinna hava lydskyldnads-merke på hovudet for englarne skuld.
Тим і мусить жінка знак власті мати на голові ради ангелів.
11 Men i Herren er korkje kvinna noko framfor mannen eller mannen noko framfor kvinna.
Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
12 For liksom kvinna er av mannen, so er og mannen ved kvinna; og alt er av Gud.
Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
13 Døm hjå dykk sjølve! Er det sømelegt at ei kvinna bed til Gud utan hovudbunad?
Самі між собою судїть: чи личить жінці непокритій молитись Богу?
14 Lærer ikkje sjølve naturi dykk, at um ein mann let håret veksa langt, er det honom til vanæra,
Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік мав довге волоссє, то сором йому?
15 men um ei kvinna let håret veksa langt, er det henne til æra? for det lange håret er gjeve henne til sveip.
Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
16 Men dersom nokon vil vera trættekjær, so hev ikkje me den sedvane, og ikkje Guds kyrkjelydar heller.
Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
17 Men når eg fyreskriv dette, rosar eg ikkje at de kjem saman, ikkje til det betre, men til det verre.
Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
18 For fyrst so høyrer eg, at når de kjem saman i kyrkjelyden, so er der usamnad hjå dykk, og eg trur det for ein deil.
Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
19 For det lyt vera serflokkar hjå dykk, so dei velrøynde kann verta openberre millom dykk.
Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
20 Når de so kjem saman, vert det ikkje Herrens nattverd det et.
Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
21 For når de et, so tek kvar fyrst sin eigen mat, og den eine hungrar, men den andre fyller seg.
Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий ж впиваєть ся.
22 Hev de ikkje hus til å eta og drikka i? Eller vanvyrder de Guds kyrkja og vanærar deim som ingen ting hev? Kva skal eg segja dykk? Skal eg rosa dykk? I dette rosar eg dykk ikkje.
Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
23 For eg hev fenge frå Herren det som eg og hev yvergjeve dykk, at Herren Jesus, den natti han vart sviken, tok han eit brød,
Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
24 og takka og braut det og sagde: «Dette er min likam som er for dykk. Gjer dette til minne um meg!»
і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тіло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
25 Like eins tok han og kalken etter kveldverden og sagde: «Denne kalk er den nye pakt i mitt blod. So ofte som de drikk av han, so gjer dette til minne um meg!»
Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
26 For so ofte som de et dette brødet og drikk denne kalken, so forkynner de Herrens daude, til dess han kjem.
Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
27 Difor, den som et brødet og drikk Herrens kalk uverdigt, han vert skuldig i Herrens likam og blod.
Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
28 Men kvart menneskje prøve seg sjølv, og so ete han av brødet og drikke av kalken!
Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
29 For den som et og drikk, han et og drikk seg sjølv til dom, når han ikkje gjer skil på Herrens likam.
Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тіло Господнє.
30 Difor er det mange veike og sjuke hjå dykk, og mange sovnar av.
Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволі.
31 Men dersom me dømde oss sjølve, vart me ikkje dømde.
Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
32 Men når me vert dømde, vert me refste av Herren, so me ikkje skal verta fordømde saman med verdi.
Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
33 Difor, mine brør, når de kjem saman til å eta, so skift med kvarandre!
Тимже, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
34 Men dersom nokon hungrar, so ete han heime, so de ikkje skal koma saman til dom. Det andre skal eg fyreskriva når eg kjem.
Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.

< 1 Korintierne 11 >